• Ви знаходитесь тут:

  • ГОЛОВНА
  • КАБІНЕТ ПСИХОЛОГА

Контакти щодо психологічної підтримки

Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.

Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.

Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.

Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.

Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.

Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La StradaUkraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть:

Фейсбук - https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/

Інста - https://www.instagram.com/childhotline_ua

Telegram - @CHL116111

Безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги "Розкажи мені". Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку за цим посиланням (https://tellme.com.ua)

Модератори платформи підберуть спеціаліста, і він якнайшвидше зв'яжеться з вами. Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.

Крім того, команда Інституту когнітивного моделювання зі співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та спеціалістами проекту "Друг" розробила бот першої психологічної допомоги. Він стане в нагоді в перші години після травматичної події - з ним можна ознайомитися, перейшовши за посиланням (https://t.me/friend_first_aid_bot)

Долаємо паніку.

46 вправ і порад, як стабілізуватися під час війни.

/Files/images/boroday/Depositphotos_288097462_L-e1645695024604.jpg

Підготовка до публічного виступу

Сучасний світ - різноманітний, глобальний, технологічний і швидкозмінний - з кожним днем потребує від кожної успішної особистості вміння донести свої думки до інших. Майстерність комунікувати, спілкуватися та взаємодіяти з різними людьми, налагоджувати контакти і розширювати продуктивні зв’язки зумовлює професійну самореалізацію фахівця, його належну конкурентоспроможність та здатність до творчості у професійній царині.

26 січня 2022 року Ірина БОРОДАЙ, практичний психолог ЦДЮТ ім. О. Шакала, провела заняття-тренінг з членами Олександрійського молодіжного парламенту «Психологічна складова публічних виступів», де в доступній ігровій формі вихованці знайомились із способами усунення надмірного хвилювання перед публічним виступом, методикою підготовки до публічного виступу, розвивали навички публічного виступу та само презентації.

/Files/images/boroday/publ_vistupi/IMG_20220126_210219_871.jpg/Files/images/boroday/publ_vistupi/IMG_20220126_210230_895.jpg/Files/images/boroday/publ_vistupi/IMG_20220126_210247_413.jpg/Files/images/boroday/publ_vistupi/IMG_20220126_210254_411.jpg

З метою інклюзивної освіти

«Страждання символізує безкінечну можливість удосконалення...»

Рабіндранат Тагор

В межах Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» 08 грудня 2021 року Ірина БОРОДАЙ, практичний психолог ЦДЮТ ім. О. Шакала, провела розвивальне заняття-бесіду про людські чесноти «Страждання та випробування» в гуртку «Основи журналістики» з метою інклюзивної освіти, профілактики насилля, формування стресостійкості та толерантного ставлення до тих, хто опинився у тяжкій психоемоційній ситуації.

Вихованці виконували практичні вправи, спрямовані на творче проживання теми, та відображали її у малюнках.

Такий підхід вчить дітей активності у самореалізацїї, допо­магає побачити себе і своїх друзів зі сторони.

/Files/images/psihologchna_slujba/strajdannya/SAM_4306.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/strajdannya/SAM_4308.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/strajdannya/SAM_4260.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/strajdannya/SAM_4269.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/strajdannya/SAM_4310.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/strajdannya/SAM_4315.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/strajdannya/SAM_4321.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/strajdannya/SAM_4322.JPG

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАР-СУПУТНИК В ЦДЮТ

Професійна успішність залежить не тільки від наявності певних професійних рис, але й від багатьох особистісних проявів та характеристик, що часто відіграють визначальну роль в контексті професійної самореалізації.

29 листопада 2021 року практичний психолог ЦДЮТ ім. О. Шакала Ірина БОРОДАЙ підготувала та провела психолого-педагогічний семінар-супутник «Актуалізація професійного потенціалу педагога шляхом підвищення мотивації до саморозвитку і самореалізації».

Семінар був спрямований на усвідомлення наявних проблемних зон в особистісній і професійній сферах, підвищення мотивації до са­морозвитку і самореалізації, формування навичок групового співробітництва.

Емоційне проживання кожної із запропонованих психологом вправ внесло свою цінність в контекст особистісного зростання учасників семінару, створило позитивну атмосферу в колі учасників.

/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/1.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/2.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/3.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/SAM_4213.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/SAM_4214.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/SAM_4215.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/SAM_4220.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/SAM_4222.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/SAM_4224.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/SAM_4227.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/SAM_4244.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/aktualzatsya/SAM_4236.JPG

Вчили ставити питання

Спілкування неможливе без питань однієї людини до іншої. Завжди хочеться щось дізнатися, тому люди й запитують. Кажуть, що, якби ми припинили ставити запитання, ми самі поставили б себе «під питання».

На жаль, багато людей недостатньо добре вміють ставити запитання та відповідати на них.

15 листопада 2021 року практичним психологом ЦДЮТ ім. О. Шакала Іриною БОРОДАЙ проведено тренінг уміння ставити розумні питання з членами Олександрійського молодіжного парламенту, де в доступній ігровій формі учні знайомились з найбільш розповсюдженими типами запитань, що використовують інтерв'юери, відпрацьовували навички спілкування та ведення діалогу під час інтерв’ю: wym-1637067767040, wym-1637069777248

/Files/images/psihologchna_slujba/pitannya/IMG_20211116_142901_637.jpg/Files/images/psihologchna_slujba/pitannya/IMG_20211115_111030_170.jpg/Files/images/psihologchna_slujba/pitannya/IMG_20211115_111039_906.jpg/Files/images/psihologchna_slujba/pitannya/IMG_20211116_142905_168.jpg/Files/images/psihologchna_slujba/pitannya/IMG_20211115_111046_028.jpg/Files/images/psihologchna_slujba/pitannya/IMG_20211115_111026_517.jpg/Files/images/psihologchna_slujba/pitannya/IMG_20211116_142813_940.jpg

Заняття-бесіди про людські чесноти

/Files/images/boroday/chesnoti/IMG-90ac83c1df4111621323d6b51dc08bd7-V.jpg/Files/images/boroday/chesnoti/IMG-e9497dae761804a52a4e657a971a0016-V.jpg

Протягом вересня-жовтня 2021 року практичним психологом ЦДЮТ ім. О. Шакала Іриною БОРОДАЙ проведено розвивальні заняття-бесіди про людські чесноти: «Сенс життя» (профілактика суїциду), «Краса душі» (профілактика булінгу) в гуртках «Образотворче мистецтво» та «Театр і К».

Це практичні уроки-бесіди про різні якості для вихованців початкового та основного рівня. Учням пропонувався широкий спектр ігор, запитань і завдань, спрямованих на творче проживання теми самою дитиною.

Вихованці намагались заглянути усередину себе, за­мислитися про своє життя, своєї сім’ї, свої стосунки з навколишнім світом, проявити себе у творчості. Заняття починались з цитат, щоб діти вчилися користуватися у своєму житті мудрістю, накопи­ченою людством.

Діти також вчились створювати власні книги, що відтворюють їхній внутрішній світ та їхнє ставлення до усього навколишнього.

Планується продовження серії тематичних занять щомісячно.

/Files/images/boroday/chesnoti/1.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/2.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/3.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4186.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4189.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4193.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4194.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4195.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4196.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4197.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4198.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4199.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4200.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4202.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4203.JPG/Files/images/boroday/chesnoti/SAM_4205.JPG

Як запобігти небезпечній поведінці вихованців в інтернеті

Онлайн веб-квест "Безпека в інтернеті"

/Files/images/Кібербезпека.jpg

Міністерство освіти і науки розробило рекомендації щодо проведення заходів, які запобігали б небезпечній поведінці дітей в інтернеті та інформували батьків з цієї теми.

«Останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки дітей, що загрожує їхньому життю та здоров’ю. Зокрема, йдеться про вплив соціальних мереж в інтернеті. Для підвищення обізнаності педагогів, керівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей МОН розробило рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків», — ідеться на сайті МОН.

Найбільшої уваги щодо профілактики, на думку міністерства, потребують підлітки 12–17 років, оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками.

Під час організації профілактичних заходів учителям варто орієнтуватися на формування навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі та здобуття знань щодо:

прав людей (зокрема, прав у цифровому середовищі);

електронної участі (в ухваленні рішень);

збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;

механізмів захисту прав, що порушуються в інтернеті, а також способів отримати допомогу.

Важлива роль родини в запобіганні потрапляню підлітків у небезпечні ситуації в інтернеті.

Батькам під час комунікації з дитиною варто, зокрема:

говорити про безпеку в інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати;

будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною;

формувати корисні звички використання ґаджетів і цифрового середовища та підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;

заохочувати користуватися ґаджетами в зонах видимості дорослих;

встановлювати часові межі користування ґаджетами та контролювати додатки, ігри, вебсайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;

бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства, експлуатації, вербування або маніпуляцій у цифровому просторі, варто одразу звернутися до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України (цілодобово).

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:

Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (пн-пт, з 12:00 до 16:00):

0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних),

— 116 111 (безкоштовно з мобільних);

онлайн-консультація для підлітків у Teenergizer;

чатбот у Telegram і Viber допоможе дізнатися, куди звертатися по допомогу

Інформацію, спрямовану на поширення знань та формування навичок щодо безпечного, відповідального і позитивного використання цифрових технологій можна переглянути за посиланнями: wym-1617104028402, wym-1617104122318.

ПОДОРОЖ У КРАЇНУ ДОБРА

Якщо людина добра, то з нею хочеться говорити, сміятись, частіше спілкуватись. Під час години спілкування «Подорож у країну добра», проведеної 17 березня 2021 року практичним психологом ЦДЮТ ім. О. Шакала Іриною БОРОДАЙ, діти вправлялись у вмінні згуртовуватись, вчились розрізняти «добре та погане», вживати ввічливі та лагідні слова, викликатиатмосферу доброзичливості й взаєморозуміння, набували навичок неупередженого та позитивного ставлення одне до одного.

Фрагмент заняття можна переглянути за посиланням: wym-1616058237766, wym-1616058335238.

/Files/images/boroday/podoroj/1.JPG/Files/images/boroday/podoroj/2.JPG/Files/images/boroday/podoroj/3.JPG/Files/images/boroday/podoroj/4.JPG/Files/images/boroday/podoroj/5.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4145.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4146.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4152.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4157.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4159.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4162.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4165.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4167.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4170.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4168.JPG/Files/images/boroday/podoroj/SAM_4171.JPG

НАВЧАННЯ ОСНОВАМ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ

/Files/images/boroday/samomenedjment/1.JPG/Files/images/boroday/samomenedjment/3.JPG

Не можна керувати іншими, якщо не вмієш керувати собою, - говоритьдавня мудрість. 01 березня 2021 року в ЦДЮТ ім. О. Шакала практичним психологом закладу Іриною БОРОДАЙ проведено психолого-педагогічний семінар-тренінг «Роль самоменеджменту в реалізації творчого потенціалу учасників освітнього процесу».

Основна мета роботи полягала в тому, щоб навчитись максимально використовувати власні можливості, свідомо керувати плином свого життя, самовизначатися і вміло переборювати зовнішні обставини як на роботі, так і в особистому житті.

Виконання серії практичних вправ дозволило педагогам ефективно поспілкуватись та потренуватись у розвитку навичок самоорганізації.

Фрагмент семінару можна переглянути за посиланням: wym-1614610511619

План заходів

щодо протидії булінгу (цькуванню)

в Центрі дитячої та юнацької творчості ім. О. Шакала


на 2020-2021 н.р.

№ з/п

Назва заходу

Термін виконання

Відповідальний

1.

Призначити відповідальним за створення в ЦДЮТ безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), директора закладу

До 30 квітня

2021 року

Директор

Полонік Н.В.

2.

Забезпечити відкритий доступ на веб-сайті закладу до законодавчих вимог щодо протидії булінгу в закладі

Постійно

Директор,

методист

Бородай І.В.

3.

Довести до відома дітей, батьків, педагогічних та інших працівників закладу інформацію про обов'язки щодо запобігання та протидії булінгу, передбачені Законом України «Про освіту»

До 01 жовтня 2021 року

Директор,

керівники гуртків

4.

Дотримуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку ЦДЮТ, виконувати свої посадові обов'язки

Постійно

Працівники закладу

5.

Запобігати вживанню здобувачами освіти та іншими особами на території закладу алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам

Постійно

Працівники закладу

6.

Організація безперебійного чергування техперсоналу та сторожів у приміщенні закладу

Постійно

Завідуюча господарством Нікітенко О.М.

7.

Повідомляти керівництво закладу про факти булінгу стосовно здобувачів освіти, педагогічних, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу

Постійно

Працівники закладу

8.

Проводити профілактичні заходи з метою запобігання булінгу (зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, рольові ігри та ін.)

Постійно

Практичний психолог Бородай І.В.,

культорганізатор Коваль О.А.,

керівники гуртків

9.

Надавати консультативну допомогу батькам

За потребою

Бородай І.В.

10.

Здійснювати психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу, стали його свідками або вчинили булінг

За потребою

Бородай І.В.

11.

Здійснювати контроль за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу

Постійно

Педпрацівники закладу

Лауреат обласного конкурсу авторських програм

/Files/images/boroday/1.jpg

28 січня 2020 року з метою підвищення професійного рівня і розвитку творчого потенціалу фахівців психологічної служби в системі освіти України було проведено II (обласний) етап конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Корекційно-розвиткові програми».

На конкурс було подано 22 авторські програми педагогічних працівників закладів освіти м. Кропивницького, м. Олександрії, м. Знам'янки, Новоукраїнського, Кропивницького, Олександрівського, Олександрійського, Онуфріївського, Знам'янського, Компаніївського, Вільшанського, Новгородківського, Гайворонського, Петрівського районів та Маловисківської ОТГ.

У зв’язку з карантинними заходами офіційні результати конкурсу стали відомі нещодавно. На підставі рішення журі від 28 січня 2020 року, протокол № 2, відповідно наказу начальника управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської ОДА від 17 лютого 2020 року № 131-од «Про підсумки обласного конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Корекційно-розвиткові програми»» за результатами конкурсу лауреатом II (обласного) етапу визнано БОРОДАЙ Ірину Вікторівну, практичного психолога Центру дитячої та юнацької творчості імені Олександра Шакала Олександрійської міської ради.

Передовий педагогічний досвід практичного психолога тепер мають змогу вивчати та впроваджувати в роботу працівники соціально-психологічних служб закладів освіти міста.

Навчаємо психології змалечку

/Files/images/boroday/konflkt/3.jpg

/Files/images/boroday/konflkt/1.jpg

13 жовтня 2020 року в ЦДЮТ ім. О. Шакала практичним психологом закладу Іриною БОРОДАЙ проведено серію тематичних годин спілкування з вихованцями творчого об'єднання "Хочу все знати" на тему "Поняття спілкування, конфлікту, дружби i товаришування".

Учні знайомились із основними поняттями стосовно теми, їх загальною характеристикою, особливостями та основними функціями, а також тренувались у засобах ефективного спілкування. Використання інтерактивних технологій на занятті дозволило активізувати навчально-пізнавальну діяльність вихованців та провести заняття в захоплюючій атмосфері.

/Files/images/boroday/konflkt/2.jpg

Переглянути фрагменти занять можна за посиланнями: wym-1603180708876, wym-1603182135145, wym-1603182165841, wym-1612344412379

Макет

звіту практичного психолога під час карантину (0,5 ставки)

з/п

Дата

Зміст роботи

Час роботи

1

16.03.

2020

1. Підготовка до індивідуальних консультацій керівників гуртків онлайн. Розробка рекомендацій.

2. Упорядкування журналу щоденного обліку роботи практичного психолога.

3. Складання плану роботи на карантин.

4. Опрацювання фахової літератури.

12.00-14.30
(2.5 год)

14.30-16.00
(1.5 год)

2

17.03.

2020

1. Індивідуальне консультування керівників гуртків онлайн за результатами дослідження в період атестації. Надання рекомендацій.

2. Робота з документацією. Вивчення інструктивно-методичних матеріалів.

3. Виготовлення наочності до авторської корекційно-розвиваючої програми («Розвиток особистості»).

4. Перегляд онлайн-вебінарів на освітній платформі «Всеосвіта» з теми «Супервізія з психологом: стратегії вивчення педагогічних завдань».

12.00-14.30
(2.5 год)

14.30-16.00
(1.5 год)

3

18.03.

2020

1. Онлайн-консультування за запитом батьків та учнів.

2. Індивідуальні консультації для педагогів в телефонному та онлайн-режимі на тему: «Коронавірус: як говорити з батьками та дітьми»

3. Розробка плану психолого-педагогічного семінару-тренінгу «Роль самоменеджменту в реалізації творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу».

12.00-14.30
(2.5 год)

14.30-16.00
(1.5 год)

4

19.03.

2020

1. Онлайн-консультування за запитом батьків та учнів.

2. Індивідуальні консультації для педагогів з питань, що їх цікавлять.

3. Пошукова робота/ознайомлення з інструктивно-методичними матеріалами для практичного психолога.

12.00-14.30
(2.5 год)

14.30-16.00
(1.5 год)

5

20.03.

2020

1. Розробка проектів психолого-педагогічних семінарів на наступний навчальний рік.

2. Дистанційне консультування педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн-режимі (Viber).

3. Підготовка тренінгових вправ до психолого-педагогічного семінару-тренінгу «Роль самоменеджменту в реалізації творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу».

12.00 – 14.30
(2.5 год)

14.30-16.00
(1.5 год)

6

23.03.

2020

1. Індивідуальні консультації для педагогів в телефонному та онлайн-режимі «Коронавірус: як говорити з батьками та дітьми».

2. Розробка макету звіту практичного психолога про роботу в період карантину.

3. Дистанційне консультування педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн режимі (Viber).

4. Перегляд онлайн-вебінару на освітній платформі "Всеосвіта" з теми: "Розвиток соціальних навичок у дітей: ігри та вправи".

12.00-14.30
(2.5 год)




14.30-16.00
(1.5 год)

7

24.03.

2020

1. Участь в онлайн-конференції практичних психологів (ZOOM).

2. Упорядкування журналу щоденного обліку роботи практичного психолога.

3. Дистанційне консультування педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн -режимі (Viber).

4. Опрацювання додаткової науково-популярної літератури для підвищення теоретичного та наукового рівня з предмету психології.

10.00-11.30
(1.5 год)



14.30-16.00
(2.5 год)

8

25.03.

2020

1. Створення відкритої групи «Педагог -Психолог» на сайті Facebook. Залучення в групу педагогів, батьків, учнів.

2. Дистанційна індивідуальна робота з педагогами, учнями та розміщення рекомендацій в групі «Педагог- Психолог» на тему «Дитячий та батьківський мозок: як заспокоїтись і налагодити взаємодію».

3. Упорядкування журналу щоденного обліку роботи практичного психолога.

4. Дистанційне консультування педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн -режимі (Viber).

12.00-14.30
(2.5 год)







14.30-16.00
(1.5 год)

9

26.03.

2020

1. Дистанційна індивідуальна робота з педагогами, учнями та розміщення рекомендацій в групі «Педагог-Психолог» на тему «9 веселих ігор, які дозволять вам виховати емоційно сильних дітей» відеоролику для дорослих «Як захиститися від корона вірусу», відеоролику для дітей «Маленька Фрося розказала, як протистояти коронавірусу».

2. Упорядкування журналу щоденного обліку роботи практичного психолога.

3. Дистанційне консультування педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн -режимі (Viber).

12.00-14.30
(2.5 год)



14.30-16.00
(1.5 год)

10

27.03.

2020

1. Дистанційна індивідуальна робота з вчителями, учнями та розміщення рекомендацій в групі «Педагог-Психолог» на тему «55 фраз, якими ви можете підтримати дитину у бентежні часи», «7 простих правил, як виховати дитину, щоб не було потреби на неї кричати», «10 причин обійняти своїх дітей частіше».

2. Упорядкування журналу щоденного обліку роботи практичного психолога.

3. Дистанційне консультування педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн -режимі (Viber).

4. Ознайомлення та реєстрація на сайті AIC Я-ПСИХОЛОГ.

12.00-14.30
(2.5 год)




14.30-16.00
(1.5 год)

11

30.03.

2020

1. Дистанційна індивідуальна робота з педагогами, учнями та розміщення рекомендацій в групі «Педагог-Психолог» на тему «Спілкування з дітьми підліткового віку: що важливо контролювати?».

2. Упорядкування журналу щоденного обліку роботи практичного психолога.

3. Дистанційне консультування педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн-режимі (Viber).

4. Самоосвіта (вивчення нормативної документації, нових досліджень в галузі психології).

5. Ознайомлення з наповненням сайту AIC Я-ПСИХОЛОГ.

12.00-14.30
(2.5 год)

14.30-16.00
(1.5 год)

12

31.03.

2020

1. Дистанційна індивідуальна робота з педагогами, учнями та розміщення рекомендацій в групі «Педагог-Психолог» на тему «Казка для дітей в соціальній ізоляції. Чому мені не можна до бабусі?», «Як допомогти дітям вчитися вдома - поради батькам».

2. Упорядкування журналу щоденного обліку роботи практичного психолога.

3. Дистанційне консультування педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн -режимі (Viber).

4. Ознайомлення з наповненням сайту AIC Я-ПСИХОЛОГ.

5. Створення індивідуальних карток вихованців.

12.00-14.30
(2.5 год)

14.30-16.00
(1.5 год)

13

01.04.

2020

1. Дистанційна індивідуальна робота з вчителями, учнями та розміщення рекомендацій в групі «Педагог- Психолог» на тему «Як обрати професію майбутнього?»Тамара Сухенко. Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=1bpaOg8J_Ug.

2. Упорядкування журналу щоденного обліку роботи практичного психолога та соціального педагога.

3. Дистанційна консультація для педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн режимі (Viber).

4. Ознайомлення з наповненням сайту AIC Я-ПСИХОЛОГ. Створення індивідуальних карток вихованців.

12.00-14.30
(2.5 год)






14.30-16.00
(1.5 год)

14

02.04.

2020

1. Дистанційна індивідуальна робота з педагогами, учнями та розміщення рекомендацій в групі «Педагог-Психолог» на тему «Як вчити з дитиною уроки без стресу та криків» .

2. Упорядкування журналу щоденного обліку роботи практичного психолога та соціального педагога.

3. Дистанційна консультація для педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн режимі (Viber).

4. Прегляд вебінару на сайті Всеосвіти на тему «Страхи і тривоги у підлітків. Причини виникнення та алгоритми подолання».

5. Ознайомлення з наповненням сайту AIC Я-ПСИХОЛОГ. Створення індивідуальних карток вихованців.

12.00-14.30
(2.5 год)



14.30-16.00
(1.5 год)

15

03.04.

2020

1. Дистанційна індивідуальна робота з педагогами, учнями та розміщення рекомендацій в групі «Педагог- Психолог» на тему «Дитячі страхи і пандемія. Коронавірус: як впоратися з панікою».

2. Упорядкування журналу щоденного обліку роботи практичного психолога та соціального педагога.

3. Дистанційна консультація для педагогів, батьків та учнів в телефонному та онлайн -режимі (Viber).

4. Перегляд вебінару на сайті Всеосвіти на тему «Як зберегти психічне здоров'я в умовах соціальної ізоляції».

5. Ознайомлення з наповненням сайту AIC Я-ПСИХОЛОГ.

12.00-14.30
(2.5 год)




14.30-16.00
(1.5 год)

План заходів

щодо протидії булінгу в ЦДЮТ ім. О. Шакала

№ з/п

Назва заходу

Термін виконання

Відповідальний

1.

Призначити відповідальним за створення в ЦДЮТ безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування) директора закладу.

До 30 квітня

2020 року

Директор Полонік Н.В.

2.

Забезпечити відкритий доступ на вебсайті закладу до законодавчих вимог щодо протидії булінгу в закладі.

Постійно

Директор,

методист Бородай І.В.

3.

Довести до відома дітей, батьків, педагогічних та інших працівників закладу інформацію про обов'язки щодо запобігання та протидії булінгу, передбачені Законом України «Про освіту».

До 01 жовтня 2020 року

Директор,

керівники гуртків

4.

Дотримуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку ЦДЮТ, виконувати свої посадові обов'язки.

Постійно

Працівники закладу

5.

Запобігати вживанню здобувачами освіти та іншими особами на території закладу алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

Постійно

Працівники закладу

6.

Організація безперебійного чергування техперсоналу та сторожів у приміщенні закладу.

Постійно

Завідуюча господарством Нікітенко О.М.

7.

Повідомляти керівництво закладу про факти булінгу стосовно здобувачів освіти, педагогічних, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу.

Постійно

Працівники закладу

8.

Проводити профілактичні заходи з метою запобігання булінгу (зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, рольові ігри та ін.)

Постійно

Практичний психолог Бородай І.В.,

культорганізатор Корлюк О.Є.,

керівники гуртків

9.

Надавати консультативну допомогу батькам.

За потребою

Практичний психолог

10.

Здійснювати психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу, стали його свідками або вчинили булінг.

За потребою

Практичний психолог

11.

Здійснювати контроль за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу.

Постійно

Педпрацівники закладу

НАКАЗ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

28.12.2019

м. Київ

N 1646

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за N 111/34394

Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти

Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 64 Закону України "Про освіту", згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 630 (із змінами), з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);

2) Порядок застосування заходів виховного впливу.

2. Директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л. С.

ПОРЯДОК
реагування на випадки булінгу (цькування)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;

потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);

спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);

сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про освіту", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".

3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

неврівноважена поведінка;

агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

різка зміна звичної для дитини поведінки;

уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

відлюдкуватість, уникнення спілкування;

ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

занижена самооцінка, наявність почуття провини;

поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

схильність до пропуску навчальних занять;

відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

депресивні стани;

аутоагресія (самоушкодження);

суїцидальні прояви;

явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

намагання приховати травми та обставини їх отримання;

скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

інші правопорушення насильницького характеру.

5. Суб'єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб'єкти реагування) є:

служба освітнього омбудсмена;

служби у справах дітей;

центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

органи місцевого самоврядування;

керівники та інші працівники закладів освіти;

засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб'єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Суб'єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов'язані:

вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

повідомляє центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

III. Склад комісії, права та обов'язки її членів

1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.

Комісія виконує свої обов'язки на постійній основі.

2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п'яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

3. Головою комісії є керівник закладу освіти.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов'язки виконує заступник голови комісії.

У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов'язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

5. Член комісії має право:

ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

висловлювати окрему думку усно або письмово;

вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

6. Член комісії зобов'язаний:

особисто брати участь у роботі комісії;

не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов'язками, доручення голови комісії;

брати участь у голосуванні.

IV. Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

законності;

верховенства права;

поваги та дотримання прав і свобод людини;

неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

відкритості та прозорості;

конфіденційності та захисту персональних даних;

невідкладного реагування;

комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних".

3. До завдань комісії належать:

збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;

розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов'язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

ставити питання по суті розгляду;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

недискримінації за будь-якими ознаками;

ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;

особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;

гендерної рівності;

участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;

визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;

підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);

формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).

Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.

Заплановані заходи повинні:

спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

мати вимірювані показники ефективності;

залучати всіх учасників освітнього процесу.

План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.

5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);

організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;

контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:

розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;

розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;

здатності попереджувати та розв'язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов'язків, пов'язаних з участю в суспільному житті;

здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв'язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;

підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;

створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Генеральний директор директорату
інклюзивної та позашкільної освіти

В. Хіврич

ПРОТОКОЛ N _____
засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)

_____________________________________________________________________________________
(Найменування закладу освіти)

"___" ____________ 20__ р.

Час ____ год ____ хв

Підстава: ____________________________________________________________________________
(від кого і коли надійшло заява або повідомлення про випадок булінгу (цькування)_____________________________________________________________________________________
(стислий зміст заяви або повідомлення)_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Присутні:

Члени комісії (________ осіб) згідно з наказом про склад комісії від ____________ N ________:
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Інші особи (______ осіб):
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

СЛУХАЛИ:

I. Затвердження Порядку денного засідання

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

II. Розгляд питань Порядку денного засідання1

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

III. Ухвалили рішення про2

потреби сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах
_____________________________________________________________________________________
(опис відповідних послуг та відповідальні за їх надання)заходи для усунення причин булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
(опис заходів та відповідальні за їх виконання)заходи виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
(опис заходів та відповідальні за їх виконання)рекомендації для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками
_____________________________________________________________________________________ (опис рекомендацій і суб'єктів призначення цих рекомендацій)рекомендації для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
(опис рекомендацій і суб'єктів призначення цих рекомендацій)

Голова комісії

______________

Секретар

______________

____________
1 Розділ II доповнюється окремими сторінками.

2 Розділ III доповнюється окремими сторінками.

Агресія під час карантину

/Files/images/boroday/Насилля.jpg

За три тижні карантину в Кіровоградській області поліцією офіційно зареєстровано 49 фактів вчинення домашнього насильства.

Чому під час карантину виникає агресія до членів сім'ї і як вирішити проблему домашнього насильства? Як карантин впливає на поведінку людей, які живуть разом?

- Карантин з психологічної точки зору може підвищувати рівень тривоги і напруги, які пов'язані з перспективою майбутнього і кожен намагається впоратися, як може і вміє. Природно, що карантин так само є випробуванням для пар і людей, які проживають разом. Так як в звичному ритмі вони могли мало перетинатися вдома і практично не проводити разом час, а тут вони стикаються лоб в лоб і думають, що робити один з одним.

З психологічної точки зору, чому деякі люди роблять домашнє насильство по відношенню до членів своєї сім'ї?

- Найголовніше, що потрібно розуміти - це індивідуально-психологічні особливості людини: схильність до агресії, рівень суб'єктивного контролю, особливості виховання, неадекватне бажання домінувати, особливості сімейної історії людини, модель відносини батьків, особливості емоційної та комунікативної сфер, вживання алкоголю і психотропних речовин, психічні захворювання. Людина може мати як один, так і декілька з цих показників. Все дуже індивідуально. Складно взяти всіх під одну гребінку, так як причини бувають різні.

Які причини домашнього насильства під час карантину?

- Перше - якщо насильство було, то воно і нікуди не дівається, просто збільшується інтенсивність і періодичність, за рахунок постійного доступу нападника до жертви. Друге - це, звичайно ж, вживання алкоголю або психотропних речовин, які знижують рівень суб'єктивного контролю людини і можуть призводити до насильства. Третє - то, яким чином люди справляються з нудьгою, куди спрямовують свою енергію, чи займаються саморозвитком, домашніми справами, вихованням дітей тощо. Четверте - це особливості взаємин, якщо до карантину відносини були напружені, то, швидше за все, вони будуть поглиблюватися, сварки будуть все частіше і жорсткіше. Звичайно, факторів може бути набагато більше.

Як діяти людям, які опинилися в ситуації домашнього насильства, щоб зберегти своє здоров'я і життя, коли агресія по відношенню до них починає проявлятися фізично?

- Тут неважливо, про який вид насильства йдеться, головне розуміти, що про це не варто мовчати. Мовчання призводить до безкарності, а безкарність породжує вседозволеність, що призводить не тільки до величезної кількості жертв, а й високого рівня латентних злочинів. Таким чином, мовчання призводить до того, що інші не можуть їм надати допомогу виключно тому, що не знають, що відбувається з людиною. Так, у мовчання є свої причини, такі як страх, невпевненість і особливості виховання, але немає нічого страшнішого, ніж бути скаліченим чи убитим через мовчання.

Куди жертви домашнього насильства можуть звернутися крім поліції?

- Жертви так само можуть звернутися до соціальних служб, територіальні соціальні служби, медичні установи, релігійні організації та громадські організації, центри безоплатної правової допомоги, а так само можна про це сказати своїм близьким. По суті, мета всіх цих організацій це збереження здоров'я громадян. Багато хто чомусь думають, що їх ніхто не може захистити і допомогти від насильства, але це не так.

Якщо сусіди або родичі підозрюють, що в цій сім'ї є насильство, чи варто робити якісь дії?

- Однозначно, в таких випадках не варто сидіти, склавши руки, а діяти потрібно, оцінивши ризики. Для початку треба поговорити з самою жертвою, щоб зрозуміти чи дійсно там є насильство. Після цього запропонувати жертві свою допомогу, наприклад, звернення до правоохоронних органів або інших інстанцій, пройти цей шлях разом з нею або іншу допомогу, яку можна надати. У разі, якщо ви стали свідком факту насильства, то тут негайно потрібно викликати поліцію і виступати в якості свідка, щоб справу не закрили за типом «немає підтвердження факту».

Що робити дітям, які стали жертвами домашнього насильства?

- Тут потрібно розуміти, про який вік дітей йде мова. Якщо ж це підлітки, то однозначно звертатися в усі інстанції щодо захисту прав дітей, ні в якому разі не терпіти насильство. Діти сьогодні досить розвинені, головне, щоб вони не мовчали і про це комусь сказали з дорослих: бабусі, мамі, татові, вчителю, психолога і навіть самостійно прийшли до правоохоронних органів або соціальні служби. Якщо ж це діти дошкільного віку, то, звичайно, тут ми можемо сподіватися тільки на небайдужих людей, які встануть на захист дитини і не закриють очі на цей факт. Дошкільнята часто, про це говорять, але в силу віку на їх слова дорослі можуть не звертати уваги, і це найсумніше.

Які заходи потрібно вжити в Україні, щоб зменшити число випадків домашнього насильства?

- Перш за все, потрібно провести просвітницьку роботу, спрямовану на те, щоб люди не мовчали про факти насильства. Друге, це робота ЗМІ - ми звикли бачити на екранах інформацію виключно про самі факти насильства, але як часто ми чуємо про те, що хтось був покараний, кому-то надали допомогу? Виходить так, що ми самі формуємо в свідомості людей, що факт є, а кінця і покарання немає. І, звичайно ж, соціальну політику і процес розслідування фактів насильства необхідно покращувати. Ясна річ, що за день цього не зробиш, але тут все між собою взаємопов'язане, чим більше заяв, тим більше рухів на поліпшення, так як більшість змін ґрунтується на статистичних, офіційних даних.

І таким чином, це - глобальний процес, який залежить від кожного з нас, коли кожен почне розуміти, що насильство - це суспільна проблема, що це своєрідна «втрата» людей.

СЕМІНАР З ЕЛЕМЕНТАМИ ФЛЕШТРЕНІНГУ

Такий напрямок в арт-терапії як флештренінг (вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості) допомагає дорослій людині розслабитись, переосмислити свій внутрішній світ, розширити діапазон можливих способів поведінки.

25 листопада 2019 року в ЦДЮТ ім. О. Шакала практичним психологом закладу Бородай І.В. проведено психолого-педагогічний семінар з елементами флештренінгу «Вплив успіху педагога на розвиток життєвої компетентності учнів».

За допомогою перегляду відеоряду певної тематики та обговорення поставленої проблеми педагоги розглянули такі питання як: що таке справжній успіх, ситуація успіху в житті педагога, ситуація успіху в житті учня.

При підведенні підсумків семінару після релаксації під музику на запитання «Що цікаве та важливе я дізнався або відчув на цьому семінарі?» педагоги акцентували увагу на тому, що вправи спонукали до аналізу певних педагогічних ситуацій та виступили стимулом для подолання психологічних бар’єрів на шляху до особистого успіху.

/Files/images/boroday/fleshtrenng/1.JPG/Files/images/boroday/fleshtrenng/2.JPG/Files/images/boroday/fleshtrenng/3.JPG/Files/images/boroday/fleshtrenng/4.JPG/Files/images/boroday/fleshtrenng/5.JPG/Files/images/boroday/fleshtrenng/6.JPG

Психологічний тренінг «Толерантне спілкування»

У листопаді-місяці в усіх країнах світу відзначається Міжнародний день терпимості (толерантності). З цієї нагоди 06 листопада 2019 року практичним психологом ЦДЮТ ім. О. Шакала Бородай Іриною Вікторівною проведено психологічний тренінг з вихованцями гуртка громадянського виховання «Школа лідерів». Темі толерантного спілкування був присвячений захід.

Під час спілкування між людьми відбувається досить складний процес порозуміння. Причиною нерозуміння і навіть конфліктів часто є неефективне спілкування. А те, як людина реагує на повідомлення іншого, залежить від рівня її моральності, культури, інтелектуального розвитку.

В ході роботи учасники тренінгу відпрацьовували механізми створення ефективної комунікації, виявляли фактори, що впливають на перекручування інформації, розвивали навички невербальної передачі інформації.

/Files/images/boroday/tolerantne_splkuvannya/IMG_20191106_164644.jpg/Files/images/boroday/tolerantne_splkuvannya/IMG_20191106_164947.jpg/Files/images/boroday/tolerantne_splkuvannya/IMG_20191106_164732.jpg/Files/images/boroday/tolerantne_splkuvannya/IMG_20191106_165104.jpg/Files/images/boroday/tolerantne_splkuvannya/IMG_20191106_165201.jpg/Files/images/boroday/tolerantne_splkuvannya/IMG_20191106_165423.jpg

Профорієнтаційна робота

Сьогодні особливо актуально і гостро постає проблема конкретної допомоги молоді в професійному самовизначенні.

27 березня 2019 року практичним психологом ЦДЮТ ім. О. Шакала розпочато серію практичних занять з вихованцями основного рівня («Олександрійський молодіжний парламент») з метою формування в учнів свідомого ставлення до професійного самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з врахуванням вимог ринку.

/Files/images/boroday/proforntatsya/1.JPG

Психолого-педагогічний практикум

«Креативна освіта як фактор розвитку інноваційної особистості»

25 березня 2019 року в ЦДЮТ ім. О. Шакала практичним психологом Бородай І.В. проведено психолого-педагогічний практикум «Креативна освіта як фактор розвитку інноваційної особистості».

Під час практичної роботи педагоги закладу переглянули відеопрезентації колег з даного питання, поділились власним досвідом роботи щодо креативної освіти, виділивши переваги продуктивної педагогіки над репродуктивною, а по закінченню пройшли тест «Ваш творчий потенціал», запропонований психологом.

Таким чином учасники практикуму підсумували отриману під час семінарів інформацію з питань розвитку креативності та творчої обдарованості вихованців.

/Files/images/boroday/kreativ/1.JPG/Files/images/boroday/kreativ/IMG_20190325_101133.jpg/Files/images/boroday/kreativ/IMG_20190325_102858.jpg/Files/images/boroday/kreativ/IMG_20190325_103556.jpg/Files/images/boroday/kreativ/IMG_20190325_104222.jpg/Files/images/boroday/kreativ/IMG_20190325_105636.jpg/Files/images/boroday/kreativ/IMG_20190325_103314.jpg/Files/images/boroday/kreativ/IMG_20190325_101420.jpg/Files/images/boroday/kreativ/IMG_20190325_105640.jpg

Переселенська блуканина

05 березня 2019 року в гуртку «Основи журналістики» ЦДЮТ ім. О. Шакала психологом закладу Бородай І.В. було проведено просвітницьку гру «Переселенська блуканина» з метою підвищення обізнаності вихованців щодо практичних проблем переселенців, подолання низки стереотипів та спростування наявних «страшилок» про них.

Зазначена гра – це симуляція досвіду 1,6 мільйона наших співгромадян з числа внутрішньо переміщених осіб. Гра допомогла учням (не-ВПО) змінити свою думку про внутрішнє переміщення та спонукала до осмислення його супутніх проблем.

По закінченню гри Ірина Вікторівна провела анонімне анкетування з метою вимірювання ефективності ігрової сесії. Дуже радує той факт, що наші діти не можуть залишатися байдужими до чужої біди.

/Files/images/boroday/pereselents/SAM_3913.JPG/Files/images/boroday/pereselents/SAM_3920.JPG/Files/images/boroday/pereselents/SAM_3926.JPG/Files/images/boroday/pereselents/SAM_3933.JPG/Files/images/boroday/pereselents/SAM_3944.JPG/Files/images/boroday/pereselents/SAM_3988.JPG/Files/images/boroday/pereselents/SAM_3994.JPG

Моделювання креативного середовища в позашкільному закладі

28 січня 2018 року в ЦДЮТ ім. О. Шакала практичним психологом Бородай І.В. проведено психолого-педагогічний семінар «Моделювання креативного середовища в позашкільному закладі».

Під час роботи педагоги вкотре мали змогу переконатись, що морально-етичні норми, допитливість, прагнення до саморозвитку не доходять до дітей у стерилізованому вигляді, а несуть у собі особисті риси педагога, його оцінки, ставлення, його світогляд. Тому головною метою семінару було відпрацювання практичних форм та методів побудови креативного середовища, починаючи з особистості педагога.

В результаті учасники семінару отримали позитивний настрій від спілкування та роботи в командах, а також мотивацію до особистісного зростання на професійних теренах.

/Files/images/boroday/28012019/SAM_3845.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3851.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3854.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3857.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3858.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3861.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3863.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3867.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3865.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3868.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3869.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3871.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3841.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3855.JPG/Files/images/boroday/28012019/SAM_3873.JPG

Ми проти насильства

Зростання насильства в суспільстві значною мірою пов’язане зі зниженням виховного потенціалу сім’ї.

26 листопада 2018 року в ЦДЮТ ім. О. Шакала практичним психологом закладу Бородай І.В. було проведено соціально-психологічний тренінг «Насилля в родині – глобальна проблема XXІ століття». В ньому взяли участь вихованці гуртків «Художнє різьблення», «Креативний дизайн» та «Романтика».

Головною метою, яку поставила перед вихованцями психолог, було навчання психологічним вправам для профілактики насильства у виховному середовищі.

Впродовж тренінгу вихованці вчились виокремлювати різні категорії насильства, бути уважним до оточуючих (вправа «Тахітоскоп»), проявляти симпатію (вправа «Вибір»), відчувати партнера (вправа «Ідучи, озирнися»), надавати підтримку (вправа «Назустріч одне одному»), змінювати себе, керувати своїм настроєм, отримували навички саморозкриття (гра-перевтілення «Якби я був…») тощо.

Ділячись враженнями від проведених вправ, вихованці виявили бажання продовжувати роботу над собою за допомогою психологічних прийомів.

/Files/images/boroday/nasilstvo_1/1.JPG/Files/images/boroday/nasilstvo_1/2.JPG/Files/images/boroday/nasilstvo_1/3.JPG/Files/images/boroday/nasilstvo_1/4.JPG/Files/images/boroday/nasilstvo_1/5.JPG/Files/images/boroday/nasilstvo_1/6.JPG/Files/images/boroday/nasilstvo_1/7.JPG/Files/images/boroday/nasilstvo_1/8.JPG/Files/images/boroday/nasilstvo_1/9.JPG

І сесія Олександрійського молодіжного парламенту

22 жовтня 2018 року в Центрі дитячої та юнацької творчості ім. О. Шакала відбулася сесія Олександрійського молодіжного парламенту, на якій були присутні 37 депутатів.

Під час сесії юні депутати взяли участь у тренінгу щодо взаємовідносин у молодіжному середовищі, який провела практичний психолог Центру дитячої та юнацької творчості Бородай І.В, обговорили питання булінгу в закладах освіти та серед молоді.

/Files/images/koshel/parlament_2018/IMG_20181022_100758.jpg/Files/images/koshel/parlament_2018/IMG_20181022_100651.jpg

Методична робота психологічної служби

В останній номер науково-практичного, освітньо-популярного журналу «Педагогічна думка» № 1-2 за травень-місяць 2018 року увійшла методична розробка тренінгу практичного психолога-методиста ЦДЮТ Бородай І.В. для дітей з особливими освітніми потребами «Сила мого народу».

Тренінг має на меті формувати у вихованців громадянське самоусвідомлення, розвивати патріотизм, кмітливість, мужність, виховувати шанобливе ставлення до української нації і відчуття гордості за свій народ.

/Files/images/boroday/pedagogchna_dumka/SAM_3578.JPG/Files/images/boroday/pedagogchna_dumka/SAM_3581.JPG

Уміння виховати творця – це мистецтво

26 березня 2018 року в ЦДЮТ ім. О. Шакала практичним психологом закладу Бородай І.В. був проведений психолого-педагогічний семінар «Уміння виховати творця – це мистецтво».

Метою семінару було створення сприятливого мікроклімату в колективі, розвиток мотивації педагога до самовдосконалення у різноманітних сферах життя. В ході роботи педагоги закладу мали змогу проаналізувати, за яких умов гарантована творча атмосфера у співпраці педагог-вихованець, розвивали власні креативні та комунікативні здібності.

Виходячи з того, що тільки творчий педагог може виховати творчу особистість,в ході виконання вправ практично відпрацьовувались спеціальні прийоми, які сприяють продуктивному творчому мисленню. Родзинкою семінару було те, що керівники гуртків самі проводили майстер-класи щодо впровадження креативних ідей відповідно специфіки роботи гуртка.

/Files/images/boroday/semnar_26032018/1.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/10.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/11.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/12.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/13.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/2.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/3.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/4.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/5.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/6.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/7.JPG/Files/images/boroday/semnar_26032018/9.JPG

БАТЬКАМ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

/Files/images/boroday/den_invalidiv.jpgКоли батьки дізнаються про інвалідність дитини або інше хронічне захворювання, вони вступають у життя, повне сильних емоційних переживань, важких виборів, взаємодії з різними фахівцями та постійної потреби в інформації і послугах. Спочатку батьки можуть розгубитися, відчути себе самотніми, не знаючи, з чого почати, де шукати інформацію, просити допомоги і розуміння.

Але при всій складності ситуації дуже важливо для батьків розуміти, що вони не одні і можуть зробити конструктивні дії, оскільки існують місця, де можна знайти допомогу і підтримку.

1. Шукайте допомоги інших батьків. Знайдіть інших батьків дитини з інвалідністю і попросіть їх допомогти. Існує багато організацій і груп батьків дітей-інвалідів, які допомагають іншим батькам.

2. Говоріть з членами вашої сім'ї та іншими значимими для вас людьми.

3. Якщо у вас є інші діти, говоріть з ними теж, не забувайте про них, задовольняючи їхні емоційні потреби. Якщо ви відчуваєте себе спустошеними і не можете нормально спілкуватися з іншими дітьми, знайдіть у вашій родині людину, яка на час візьме на себе ці обов'язки. Біль, розділена, не так важка, іноді може допомогти і професійний психолог. Якщо вам здається, що це принесе результати, використовуйте допомогу професіоналів.

4. Живіть сьогодні. Думки про майбутнє можуть паралізувати вас. Потрібно відкинути питання: що в майбутньому...? Це може видатися неймовірним, але гарні речі почнуть відбуватися щодня. Занепокоєння про майбутнє тільки виснажать ваші обмежені ресурси. Вам є про що подумати, проживайте кожен день, крок за кроком.

5. Вивчіть термінологію. Коли ви стикаєтеся з новою термінологією, не бійтеся дізнаватися зміст слів. Якщо під час розмови хтось використовує незрозуміле вам слово, припиніть розмову і з'ясуйте значення цього слова.

6. Шукайте інформацію. Найважливіше - шукати точну правдиву інформацію. Не бійтеся задавати питання, відповіді на питання будуть першою сходинкою до розуміння дитини.Просіть копії всіх документів і записів про вашу дитину у лікарів, педагогів та інших спеціалістів. Добре купити папку, куди складати всі документи, що стосуються дитини.

7. Не дозволяйте себе залякати. Не лякайтеся професіоналізму тих людей, які взаємодіють з вашою дитиною, ви маєте право дізнаватися про все, що відбувається. Не турбуйтеся, що ви набридли фахівцям своїми питаннями: це ваша дитина, дана ситуація найбільше впливає на його і ваше життя, і тому для вас дуже важливо дізнатися як можна більше.

8. Не бійтеся показати свої почуття. Найсильніші батьки дітей з інвалідністю не бояться показати свої почуття, оскільки розуміють, що це не зробить їх слабкими.

9. Навчіться працювати зі своїми почуттями гіркоти і злості. Розуміння і робота над своїми негативними почуттями допоможуть вам бути сильніше і підготуватися до інших викликів життя, а також ці почуття перестануть віднімати у вас енергію і сили.

10. Будьте реалістом. Треба розуміти, що ми можемо змінити в житті, а що ні.

11. Пам'ятайте, що час грає на вас. З часом багато проблем вирішуються.

12. Не забувайте про себе. Пам'ятайте про себе, досить відпочивайте, їжте так добре, як зможете, виходьте з дому і спілкуйтеся з людьми, які можуть вам надати емоційну підтримку.

13. Уникайте жалю. Інвалідом дитину робить ваша жалість та інших. Вам швидше потрібне співчуття.

14. Вирішіть як реагувати на оточуючих, як реагувати на пильні погляди, питання. Не віддавайте занадто багато енергії на переживання з приводу неприємних вам реакцій чужих людей.

15. Намагайтеся дотримуватися звичного розкладу дня. Коли виникає проблема, яку ви не можете вирішити, робіть те, щоб ви робили, якщо б проблеми не було. Така поведінка може додати стабільність і сенс при складній і заплутаній ситуації.

16. Пам'ятайте, що це ВАША ДИТИНА. Може бути, що її розвиток буде відрізнятися від розвитку інших дітей. Але це не означає, що вона менш цінна, менш повноцінна і менше потребує уваги та любові. Любіть свою дитину і отримуйте задоволення від неї. Постарайтеся робити позитивні кроки назустріч дитині, вам обом це буде корисно, і ви навчитеся думати про майбутнє з надією.

17. Пам'ятайте, ви не одні.

ДІЛОВА ГРА «ТВОРЧИЙ ПЕДАГОГ – ТВОРЧІ ДІТИ»

30 листопада 2017 року практичний психолог ЦДЮТ ім. О. Шакала Бородай Ірина Вікторівна провела ділову гру для педагогів закладу «Творчий педагог – творчі діти» з метою розкриття теоретичних основ проблеми, над якою працює заклад, та впровадження її в роботу закладу.

В ході гри педагоги практично відпрацьовували розвиток власних творчих здібностей та практичних навичок формування творчої особистості вихованця за допомогою інтерактивних вправ.

В результаті педагоги отримали позитивний настрій та прагнення до особистісного зростання на професійних теренах.

/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3396.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3398.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3399.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3400.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3402.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3405.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3407.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3409.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3411.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3413.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3414.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3415.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3416.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3418.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3419.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3423.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3424.JPG/Files/images/sapun/tvorchiy_pedagog/SAM_3425.JPG

Мої правила безпечної поведінки в Інтернеті

/Files/images/sapun/Безымянный.PNG1. Я не надаватиму ніякої особистої інформації (ім’я, вік, адресу, номер телефону, номер школи, місце роботи батьків) без згоди батьків.

2. Якщо я отримаю інформацію, яка примусить мене почуватися некомфортно, то одразу розповім батькам або комусь із дорослих про це.

3. Мої батьки знають усіх, із ким я спілкуюся в Інтернеті.

4. Я ніколи не погоджуся зустрітися з людиною, з якою познайомився/ познайомилась в Інтернеті, без попередньої згоди батьків.

5. Якщо я вирішу зустрітися з цією людиною, то це буде людне місце, і я запрошу кого-небудь з батьків чи добре знайомих людей.

6. Я ніколи не вишлю свої фото людині, з якою я познайомився/познайомилася через Інтернет, не порадившись із батьками.

7. Я не відповідатиму на листи чи прохання, що викликають у мене відчуття дискомфорту або сорому.

8. Разом із батьками ми встановимо мої правила роботи в Інтернеті: час та області відвідування Інтернету (сайти, блоги).

Міський семінар психологів в ЦДЮТ

/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/8.JPG21 лютого 2017 року в ЦДЮТ ім. О. Шакала відбувся міський семінар практичних психологів «Психологічні аспекти національно-патріотичного виховання».

Семінар підготувала та провела практичний психолог закладу Сапун Ірина Вікторівна. Захід відвідало 19 психологів ЗНЗ та ДНЗ. Робота розпочалася з вітального слова директора ЦДЮТ ім. О. Шакала Полонік Н.В. Ласкаво та привітно зустріла гостей закладу керівник гуртка громадянського виховання «Школа лідерів» Кошель Інна Григорівна екскурсією в музеї «Українська світлина».

На семінарі розглянуто головні аспекти теоретичної підго­товки психологів щодо питань патрі­отичного виховання учнів в умовах сьогодення. Практичний блок містив інтерактивні вправи та інтелектуальні розминки з метою удосконалення умінь та навичок педагогів щодо орга­нізації патріотичного виховання. Також були висвітлені прийоми просвітницької роботи з батьками з даного питання.

Практичний психолог ЦДЮТ продемонструвала професіоналізм та невичерпний творчий потенціал, оскільки по завершенню семінару порадувала присутніх співом.

/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/1.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/10.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/12.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/13.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/14.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/15.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/5.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/6.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/7.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/9.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/11.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/2.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/3.JPG/Files/images/sapun/natsonalno-patrotichne/4.JPG

СЕМІНАР «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ»

/Files/images/sapun/semnar_191216/1.JPG19 грудня 2016 року практичним психологом ЦДЮТ ім. О. Шакала Сапун І.В. проведено психолого-педагогічний семінар-практикум для педагогів «Інноваційні технології в роботі з обдарованими дітьми».

Дуже важливо допомогти сучасному педагогу формувати вміння легко справлятися з обдарованими дітьми, надаючи їм можливість саморозвитку.

В ході семінару педагоги навчались методам подолання психологічної інерції, продукуванню максимальної кількості нових ідей у мінімальний термін, пошуку не­традиційних шляхів розв'язання проблемної ситуації, тренувались у корис­туванні методом синектики (техніка розв'язування спірних питань, що полягає в стимулюванні процесу мислення у бік несподіваних і випадкових рішень) та методом «фокальні (вдосконалювані) об'єкти», вчились перетворювати незвичне на звичне і нав­паки тощо.

Практичні вправи сприяли зняттю напруження, розвитку почуття єдності, активізації учасників.

По закінченню практикуму Ірина Вікторівна наголосила на тому, що поряд з обдарованою дитиною повинен знаходитись творчо працюючий педагог. Всі ми різні і творчі. Кожній людині властиво помилятися. Однак важливо навчитися звертати увагу на позитивні моменти життя і бути вдячними за них. А негативне запитання «За що?» варто перетворити на позитивне «Для чого?».

/Files/images/sapun/semnar_191216/10.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/11.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/12.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/13.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/14.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/15.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/2.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/3.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/5.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/4.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/6.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/7.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/8.JPG/Files/images/sapun/semnar_191216/9.JPG

Зведені результати анкетування щодо виявлення жорстокого поводження з дітьми (у %)

Листопад 2016 року

Питання

Варіант відповіді

1. Як часто тобі доводилося бути жертвою агресії або насильства?

часто

іноді

60

рідко

40

ніколи

2. За яких обставин ти виявлявся жертвою насильства?

конфлікт удома

20

конфлікт у школі з учнями

конфлікт у школі з вчителями

50

відносини на вулиці

10

ситуація у гуртку, спортивній секції, клубі

30

інший варіант (вкажіть)

не буває

3. Чи бувають у тебе вдома ситуації, коли один з батьків карає, а інший починає жаліти і утішати тебе?

так, часто

30

іноді

50

рідко

20

ніколи

4. Чи траплялося тобі спостерігати сварки між батьками?

20

часто

40

іноді

10

рідко

30

ніколи

5. Чи доручають тобі батьки справи занадто складні і важкі для тебе?

часто

іноді

40

рідко

60

ніколи

6. Чи буває тобі страшно повідомити батьків про погану оцінку?

так, майже завжди

10

іноді

60

дуже рідко

30

ніколи

7. Як тебе карають удома?

ставлять в кут

б'ють

30

позбавляють улюбленого заняття

30

лають

10

ображають

виганяють з будинку

10

обмежують в покупках;

принижують при сторонніх;

70

«читають нотації»

припиняють спілкуватися на тривалий час

10

не пускають гуляти

інше (вказати)

8. Чи був ти свідком насильства над близькими тобі людьми?

10

так

90

ні

9. Як педагоги виражають незадоволеність твоїм навчанням і поведінкою?

70

пишуть зауваження в щоденник

10

викликають батьків

40

відчитують

10

виганяють з уроку, заняття

обзивають, ображають, дають клички

б'ють, дають ляпаси

штовхають, хапають за вухо

б'ють указкою або іншими предметами

20

інше (вказати)

все добре з навчанням та вихованням

10. Як учні виражають до тебе негативне відношення?

30

обзивають, ображають

10

б'ють

30

не розмовляють, ігнорують

40

інше (вказати)

роблять капості

в мене гарні відносини с однокласниками

11. Яким способом ти зазвичай реагуєш на ситуацію насильства?

20

намагаєшся піти від кривдника

20

проявляєш агресію у відповідь

виконуєш вимоги

прагнеш змиритися з ситуацією

60

звертаєшся за допомогою до близьких людей

30

інше (вказати)

в мене не буває таких ситуацій

12. До кого ти можеш звернутися за допомогою і підтримкою в ситуації насильства?

60

до друзів

70

до батьків

10

до брата або сестри

40

до вчителя, керівника гуртка

20

до психолога

ні до кого

інше (вказати)

13. Моя реакція на крик та жорстоке спілкування батьків зі мною...

70

промовчу

10

ображусь

10

замкнусь в собі,

50

доводитиму свою правоту

Результати психологічного дослідження з питань національно-патріотичного виховання

Вихованцям вищого рівня була запропонована анкета «Визначення рівня патріотизму вихованців».

1. Чи любите Ви свою Батьківщину?

а) Так

б) Ні

в) Частково

г) Не знаю

2. Хто на Ваш погляд більшою мірою вплинув на формування ваших патріотичних відчуттів:

а) школа

б) батьки

в) навколишні люди, друзі

г) ЗМІ

3. Як Ви для себе визначаєте поняття «патріотизм»?

4. Найдавніші поселення району, міста. Що відомо з їхньої історії?

5. Найвідоміші земляки. Хто з видатних людей народився в районі, місті? Що він зробив для народу, держави? Чим прославив наш край?

6. Наймальовничіший куточок рідного міста (річка, ліс, урочище). Чим він відомий?

7. Найдавніша споруда. Історія її створення.

8. Найвидатніші люди краю. Чим вони відомі?

9. Які пісні про матір та Україну ти знаєш?

10. Що означає герб нашого міста?

Результати експерименту є досить низькими. Діти мають поверхневі знання про свій край.

На питання «Чи любите Ви свою Батьківщину?» були одержані наступні відповіді:

1. Так - 8 (80 %)

2. Ні - 0 (0 %)

3. Частково - 2 (20 %)

4. Не знаю - 0 (0 %)

/Files/images/psihologchna_slujba/nats-patrotichne/2.JPG

Мал. 1. Чи любите Ви свою Батьківщину?

Таким чином, дві третини вихованців відносить себе до патріотів. Сумніваються або частково відносять - 20 %.

На питання «Хто на Ваш погляд більшою мірою вплинув на формування ваших патріотичних відчуттів» були отримані наступні результати:

Школа – 3 (30 %)

Батьки – 5 (50 %)

Навколишні люди – 2 (20 %)

ЗМІ- 0 (0 %)

не відповів – 0 (0 %)

/Files/images/psihologchna_slujba/nats-patrotichne/1.JPG

Мал. 2. Хто на Ваш погляд більшою мірою вплинув на формування ваших патріотичних відчуттів?

Підводячи підсумки, можна сказати, що найбільший вплив роблять школа і батьки, менший вплив - навколишні люди.

На питання «Як Ви для себе визначаєте поняття патріотизму» діти при відповіді виділили наступні категорії:

- Любити і дорожити (поважати) своєю Батьківщиною, країною – 8 (80 %)

- Бажання боротися за державу, захищати її – 2 (20 %)

- Не чіпляти український прапорець, а допомагати оточуючим – 1 (10 %).

Особливо значущою є друга частина представленої анкети, оскільки вона дозволяє поставити перед дітьми запитання, що стосуються рідного краю, його історії, відомих земляків.

На питання «Найдавніші поселення району, міста. Що відомо з їхньої історії?» діти називали козаків (10 %), діброву (10 %), трипілля (10 %), 70 % - не знають.

На питання «Найвідоміші земляки. Хто з видатних людей народився в районі, місті? Що він зробив для народу, держави? Чим прославив наш край?» 40 % - не знають, інші називали Григорія Усика, Леоніда Попова, Івана Франка, Діброву.

На питання «Наймальовничіший куточок рідного міста (річка, ліс, урочище). Чим він відомий?» діти називали фонтан на Європейській площі, річку Інгулець, ДК «Світлопільський», ЗНЗ № 10, церкву, пр. Будівельників на Перемозі, ліс, топольки.

На питання «Найдавніша споруда. Історія її створення.» 50 % учнів - не знають, 10 % вважають, що таких місць немає, 30 % назвали ґудзикову фабрику (тепер арт-галерея), 10 % - ДК «Світлопільський».

На питання «Найвидатніші люди України. Чим вони відомі?» 10 % учнів - не знають, далі називали Т. Шевченка, Л. Українку, І. Франка, В. Сухомлинського, С. Сосюру, В. Кличка.

На питання «Які пісні про матір та Україну ти знаєш?» вихованці називали багато різних пісень: «Лебеді материнства», «Рушник», «Ой, у саду криниченька», «Україна», гімн, «Молитва за Україну», пісня Скрябіна до матері та ін.

100 % учнів на питання «Що означає герб нашого міста?» відповіли «не знаю», «не бачив».

Психолого-педагогічний семінар-практикум для педагогів

«Обдаровані діти.. Психологічні аспекти розвитку, навчання і виховання»

/Files/images/sapun/obdarovan_1/4.JPG24 жовтня 2016 року практичним психологом ЦДЮТ ім. О. Шакала Сапун І.В. проведено психолого-педагогічний семінар-практикум для педагогів«Обдаровані діти.. Психологічні аспекти розвитку, навчання і виховання». Разом з Іриною Вікторівною педагоги мали змогу на практиці розібрати ситуації створення сприятливих умов для роботи з дітьми, що мають ознаки обдарованості,познайомитись з характерними особливостями обдарованих дітей та труднощами, які виникають під час навчання, підвищити психологічну компетентність в роботі з дітьми даної категорії.

Інформаційне повідомлення «Здібності, обдарованість, талант», практичні вправи «Види та особливості обдарованості, які може мати дитина», «Асоціації», «Відмінник та обдарований», «Дотягнись до зірок», «Паркан ідей» та тести були корисними, цікавими, продуктивними. По закінченню семінару педагоги визначили проблеми обдарованих учнів, виробили рекомендації педагогам та батькам щодо роботи з обдарованими дітьми.

/Files/images/sapun/obdarovan_1/1.JPG/Files/images/sapun/obdarovan_1/2.JPG/Files/images/sapun/obdarovan_1/3.JPG/Files/images/sapun/obdarovan_1/5.JPG/Files/images/sapun/obdarovan_1/6.JPG/Files/images/sapun/obdarovan_1/7.JPG/Files/images/sapun/obdarovan_1/8.JPG/Files/images/sapun/obdarovan_1/4.JPG

«Группы смерти» в социальных сетях

/Files/images/sapun/svalka/Групи ризику].jpgС детьми в социальных сетях работают системно и планомерно, шаг за шагом подталкивая к последней черте. Большое количество суицидов детей, которые были членами одних и тех же групп в интернете, жили в благополучных и любящих семьях. Новые смерти анонсируются там же. Как распознать надвигающуюся беду.

Свалка эта — огромное сообщество многочисленных групп в социальной сети «ВКонтакте».

С детьми работают взрослые люди. Работают со знанием их пристрастий и увлечений, используя любимую ими лексику и культуру. Работают со знанием психологии, внушая девочкам, что они «толстые», а ребятам, что они — «лузеры» для этого мира. Потому что есть иной мир, и вот там они — «избранные».

Здесь самые «безобидные слоганы» — вот такие:

«Лучшие вещи в жизни с буквой «с» — Семья суббота секс суицид».

Песни типа: «…мы ушли в открытый космос, в этом мире больше нечего ловить».

Вопросы: «сколько унылых будней ты готов еще так просуществовать?»

Картинки: рельсы, надвигающийся поезд с надписью «этот мир не для нас».

Фото: дети на крышах с надписью «мы дети мертвого поколения»…

И самое главное: родители погибших детей просто не замечали никаких изменений.

«ВКонтакте» была (сейчас уже нет) группа под названием «РАЗБУДИ МЕНЯ В 4:20». (У самого этого названия есть своя история, но она не имеет никакого отношения к этой теме). В группе 239 862 подписчика.

Не понятно, как детей будили, но факт, что практически все пребывания в чатах групп, призывающих к суициду, начинались именно в 4.20 и заканчивались в шесть утра.

При входе в эту группу, можно увидеть безобидные картинки собачек, советы, как сделать стрелку на глазах, как легко снять лак с ногтей. И только потом — приглашение: «Ты девочка? Тебя предали друзья? Бросил парень? Часто слушаешь грустную музыку? Тогда подписывайся на «киты плывут вверх».

Взрослых не настораживает, что дети рисуют бабочек и китов. Вот такая у них символика сегодня: бабочки живут всего день, киты выбрасываются на берег, совершают суицид?

/Files/images/sapun/svalka/Безымянный 2.JPG

В «ВКонтакте» групп, в чьих названиях присутствует слово «кит», великое множество. Кроме уже названной «Киты плывут вверх» есть «Космический кит», «Белый кит», «Китовой журнал», «Море китов», «Океан китов», «Летающий кит» и так далее.

Вот фрагмент записи в одной из них, сделанных за два дня до гибели девочки: «Тебе никогда не понять каково это, жить, будучи таким огромным, таким величественным. Киты никогда не станут думать о том, как они выглядят. Киты мудрее людей. Они прекрасны. Я видела, как летают киты. Это невероятно… Знаешь, от чего киты выбрасываются на берег? От отчаяния».

В детских переписках могут употребляться слова «нож», «поцарапаться», «время выпиливаться», даётся срок в 50 дней и назначается дата смерти». Стейс Крамер в книге «50 дней до моего самоубийства» говорит в предисловии о том, что никого не призывает к суицидам. Просто когда человеку плохо, такая мысль не может не посетить его. В такие моменты надо дать себе 50 дней, чтобы решить точно, чего ты хочешь: жить или умереть? Имя Рина (девочка, которая легла на железнодорожное полотно буквально в нескольких метрах от движущегося в ее направлении грузового поезда. Машинист предпринял экстренное торможение, но остановить состав не смог. Фото искромсанного тела девочки было выложено в интернет почти мгновенно.Социальные сети взорвались, школьники из групп «с китами» совсем перестали спать по ночам. На ее страницу «ВКонтакте» пришли тысячи детей. Записи: «Рина, ты лучшая! Как жаль, что я тебя не знала, ты мой герой, я тебя люблю, у тебя такие глаза, ты как будто сошла к нам с аниме» — множились и множились. Фотография Рины превратилась для детей в «икону». А сама она и ее прощальное: «Ня. Пока», опубликованное на страничке в сети стало безусловным мемом.) «Ня» в Японии звучит, как русское «мяу», часто используется в аниме у персонажей.

Суициды несовершеннолетних в сетях превращают в символ. «Раскрутка» смерти тщательно планируется. Администраторы сетевых групп приглашают, платят за перепосты. Подростка в закрытых группах с мгновения, когда «время пошло!», больше просто уже не отпускают. Как это происходит? Запрещают не отмечаться в группе на протяжении 48 часов — под страхом изгнания. Знаете почему? Через 48 часов то, что в человека планомерно и продуманно впихивали, может отойти, как наркоз. Человек станет восприимчив к другой информации, у него может включиться критический разум. Это — методы сект.

Кроме того, дети выполняли задания «игры». И только если выполнили, их брали на третий, самый заумный уровень, призывающий к суицидам.

С помощью программиста была расшифрована разноцветная карта. Участникамзакрытых групп «китов» в этих городах назначали даты «выпиливания».

/Files/images/sapun/svalka/Безымянный.JPG/Files/images/sapun/svalka/Безымянный 3.JPG

Этот знак можно встретить во всех закрытых, да и во многих открытых группах, уделяющих много места теме суицида. Если внимательно вглядеться, читается по горизонтали слово «оно» (И сказано нам было…). Вокруг кроме знака «оно» есть множество других странных знаков. А есть еще и записи на иврите, цифры, отсылающие к Корану, Библии и Торе и всевозможным деструктивным религиозным культам. Все отсылы связаны, так или иначе, с цитатами о смерти. В дополнение крутятся среди детей люди с никами бесконечных рейхов, вольфов, с фашистской и сатанинской символикой. Все это под заунывную монотонную мелодию на очень низких частотах и кровавые видео. Шабаш, сеющий ужас и страх. Это как бесконечно длящийся теракт, который, по сути, так и переводится — ужас и страх.

Детям страшно и интересно, родители спят, ночь. Их разбудили в 4.20. Они теперь «киты». У них скоро появятся номера. Но их получат только те, кого пригласят.

По последним научным данным, даже в состоянии гипноза человек не станет делать то, на что у него есть внутренний запрет. Пусть через истерику, но он прорвется в сознание и остановится в последний момент. Есть свидетельства, что детям отправлялся «помощник» в самоубийстве.

Кто все это делает? Мы видим только краешек поверхности айсберга, мелких бесов, обслуживающих какую-то чудовищную систему, и не знаем, кто Воланд.

Люди в закрытых группах «ВКонтакте» без конца повторяют: «Чем больше нестабилов выбракуется от подросткового суицида, тем легче будет жить».

У подростков тысяча проблем, они сами себе не нравятся, и все, что угодно, может спровоцировать суицид, даже обычная ссора с родителями или с учителем. Не говоря уже о личных драмах, неразделенной любви, непризнании ровесников. Но если есть эмоциональный контакт хотя бы с одним значимым взрослым дома — все переживется, подростковый кризис только закалит в итоге личность.

Можно быть очень даже принимающим и все понимающим родителем, но ребенок каждый день получает свою дозу интоксикации от этих интернетовских свалок. У него в руках гаджет, в ушах наушники. Он не расскажет теперь о том, что происходит: ему это строго настрого запретили, — это тоже одно из условий для приема на третий уровень интерактивной игры в закрытых группах.

В этой информации есть много подсказок для взрослых. Будьте внимательны. Проверяйте, спят ли дети в 4.20? Что рисуют на руках? Дома ли все ножи? Может быть, какие-то советы сейчас и глупо звучат, но это — как карантин. Следите за страницами «ВКонтакте», которые посещают ваши дети, посмотрите вместе с ними ролики и видео, которые смотрят они. Попросите их дать вам послушать те песни, которые звучат сейчас в их наушниках.

Чтобы «поймать» человека для каких-либо деструктивных культов, лучше всего подойти к нему в момент, когда он грустит, явно ослаблен. Закрытые группы «ВКонтакте» раскинули широкую сеть, при наличии которой дети сами в период острых разочарований идут к ним.

Взрослые привыкли считать переживания подростков мелкими и незначительными, иногда просто отказывая им в праве на эти переживания («да что ты понимаешь», «да какие твои годы», «у тебя еще будет тысяча таких мальчиков» и т.д.). И это вынуждает детей либо искать это право на стороне, либо просто молча страдать. Если кто-то обладающий авторитетом для этого подростка (не важно, по какой причине) даст право на переживания или уж тем более выдаст информацию о том, что «ты особенный и можешь еще и увидеться с миром волшебства», то он точно получит не малый кредит доверия.

В подростковой культуре больше нет старых знакомых субкультур (последними были эмо, о которых сегодняшние школьники ничего не знают). Анимешников, геймеров и хипстеров нельзя назвать субкультурой. Таким образом место оказалось вакантным, а субкультуры давали подросткам систему выборов: что, как и когда делать. Здесь детей «отбирают», дают им задания и прочее. Что само по себе дает ребенку помимо чувства единения с другими (отобранными) еще и чувство избранности (я молодец — меня выбрали). Более того, об этом нельзя рассказывать взрослым, а это дает еще один сильнейший способ контроля — общую тайну. Атмосфера таинственности и сакральных знаний — классическая цепочка, в которой ты все узнаешь на следующем шаге, но в конце просто ничего и нет. Наличие особых «ритуалов», таких как порезать руки или написать «эссе о Рине», сделать рисунки и т.д. также формируют доверие и причастность. Это тоже похоже на методы деструктивных культов. Такое чувство, что это все некая подготовка к жертвоприношению, всё — от отбора до добровольного (или с помощью) суицида в нужное время и в нужном месте.

Навчаємо ефективному спілкуванню

/Files/images/sapun/ltny_tabr/7.JPGПід час літнього оздоровлення у червні 2016 року ЦДЮТ ім. О. Шакала відвідували учні загальноосвітніх навчальних закладів міста.

Згідно плану заходів закладу на цей період практичним психологом Сапун І. В. проведено з дітьми середньої вікової категорії психологічні тренінги «Як стати гарним співрозмовником» з метою профілактики конфліктів, навчання прийомам ефективного спілкування, а також ігрові години цікавої психології з метою згуртування, психологічного розвантаження, розвитку спостережливості – якостей, так необхідних для комунікації.

З психологом працювали учні НВК "ЗНЗ І-ІІІ ступенів № 19 ДНЗ «Лісова казка», ЗНЗ № 2 та ЗНЗ № 15.

/Files/images/sapun/ltny_tabr/1.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/10.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/11.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/12.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/15.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/14.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/16.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/17.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/18.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/19.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/2.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/20.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/21.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/22.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/23.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/24.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/3.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/4.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/5.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/6.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/8.JPG/Files/images/sapun/ltny_tabr/9.JPG

Як подолати стрес

Давно доведено, що без стресу будь-яка жива істота просто гине. Однак безперервне перебування у стресових ситуаціях різного ступеня токсичне для людської психіки, тому кожному з нас потрібно визначити для себе і намагатися встановити для себе той рівень напруження, який необхідний для нашого благополучного існування.

Щоб успішно подолати стрес, треба навчитися бачити будь-яку ситуацію під різними кутами зору, дивитися на неї як на певний іспит для можливості перейти до чогось кращого.

/Files/images/sapun/SAM_5065.JPG

Чи схильні ви до «емоційного вигорання»? (напівжартома - напівсерйозно)

Уявіть, що Ви за попередньою домовленістю прийшли на дуже важливу для вас зустріч, а Ваш візаві каже: «Перепрошую, моя дружина занедужала (обікрали мою квартиру, син розбив машину, згоріла дача тощо). Я не можу знайти ні часу, ні сил на спілкування з Вами. Давайте зустрінемося наступного разу».

Ви:

1. Щиро говорите: «Так, звичайно! Я Вас розумію! Це ви мене вибачте, що нав’язуюся Вам зі своїми справами. Чи можу я чимось Вам допомогти?»

Ви – людина дуже співчутлива, емоційно розкрита, а, отже, на 100 % піддаєтесь емоційному вигоранню, а, відповідно, й стресу. Для учнів Ви могли б бути другою мамою. Для літніх людей, інвалідів – ідеальною доглядальницею. Для людей. Що потрапили в біду, Ви готові пожертвувати всім, навіть власною ниркою. Але вибирати емоціогенні професії Вам не можна – згорите, як свічка.

2. Розводите руками і кажете: «Мені дуже прикро. Але якщо у Вас проблеми, я готовий зважити на ваше становище і зустрітися наступного разу. Передавайте дружині, щоб одужувала (сподіваюся, що злодіїв знайдуть; головне, що з сином нічого не сталося, а машина – дурниця, залізка; не хвилюйтесь, у мого сусіда теж згоріла дача, так на отриману страховку він побудував нову, ще кращу і т.д.)».

Ви здатні до співчуття в розумних межах. Це вміння «співчувати грамотно і технологічно», тобто не руйнуючи себе.

3. Влаштовуєте скандал: «Мене не обходять ваші проблеми! – кричите Ви. – Мені було призначено, і Ви зобов’язані мене прийняти – інакше я буду скаржитися!».

Вам або ніколи не загрожуватиме емоційне вигорання, або воно з Вами уже сталося і тепер Ви «спопеляєте» всіх навколо. Зручне крісло й пальма в діжці тут уже не допоможуть – зверніться до психолога.

Що Вам ніколи не принесе полегшення:

  • «Активний відпочинок перед телевізором».
  • Спроба звинуватити у своїх невдачах інших.
  • Сплески бурхливих емоцій зі сльозами і голосінням.
  • Бажання усамітнитися, щоб «плекати» свій поганий настрій.
  • Снодійне.

Ефективні способи порятунку від стресу:

  • Зміна обстановки. Якщо дозволяють обставини, покиньте приміщення, в якому у вас виник гострий стрес.
  • Відволікання. Займіться якою-небудь діяльністю --- все одно, якою: почніть прати білизну, мити посуд або робити прибирання. Секрет цього способу простий: будь-яка діяльність, і особливо фізична праця, в стресовій ситуації виконує роль громовідводу, - допомагає відволіктися від внутрішнього напруження, 'спустити пар'.
  • Музика. Увімкніть заспокійливу музику, ту, яку ви любите. Постарайтеся вслухатися в неї, сконцентруватися на ній і тільки на ній (локальна концентрація). Пам'ятайте, що концентрація на чомусь одному сприяємо повної релаксації, викликає позитивні емоції.
  • Спілкування. Поговоріть на яку-небудь абстрактну тему з будь-якою людиною, що знаходиться поруч: сусідом, товаришем по роботі. Якщо ж поряд нікого немає, зателефонуйте по телефону своєму другу чи подрузі. Це свого роду відволікаюча діяльність, яка здійснюється «тут і зараз» і покликана витіснити з вашої свідомості внутрішній діалог, насичений стресом.
  • Не вдавайте з себе бідну ягничку.Перше, що рекоменду­ють зробити психологи коли в черговий раз захочеться роз­винути з дріб'язкової проблеми маленьку трагедію, слід знай­ти людину, якій живеться набагато гірше, і допомогти їй.
  • Сплануйте свій день.Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упора­тися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, роз­поділивши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.
  • Не згущуйте хмари.Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті тра­пляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані пробле­ми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.
  • Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням.Наприклад, купіть собі будь-що у подарунок. Причому, робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.
  • Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться.Сміх позитивно впливає па імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм проду­куватиме бажані гормони радості.
  • Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях.Ві­зьміть па озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опуда­ло свого недруга. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист і з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть на шматки... (Можете уяв­ляти, начебто те саме робите з адресатом). Помічено, що не­нормативна лексика разом з різкими жестами теж добре ви­водить негативні емоції.
  • Вживайте вітамін Е.Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міс­титься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

/Files/images/sapun/БЮЛЕТЕНЬ.jpg

ПСИХОЛОГІЧНІ РИЗИКИ РАННЬОЇ ВАГІТНОСТІ

Жіночий організм до двадцяти років уже повністю дозрів і готовий до дітородіння. Але іноді зачаття трапляється раніше, ніж радять

Підліткам в положенні доводиться кидати школу, і подальша їх освіта залишається під питанням. Спроби поєднати материнство з навчанням часто закінчуються невдачею.

Зверніть увагу

Гінекологи всього світу єдині в думці, що для нормального розвитку плода і народження здорової дитини важливий вік майбутньої матері.

Крім фізичних ускладнень молоді дівчата переживають сильне психічне потрясіння. Найчастіше факт вагітності підлітками зізнається з запізненням. Природна перша реакція - шок, сором, почуття провини, розгубленість, небажання прийняти те, що трапилося, страх, потрясіння, паніка. У такому ранньому віці дівчаткам складно контролювати емоційну сторону ситуації. Одних це валить у депресію, інших - спонукає чекати «дива».

Боязнь громадського осуду і батьківського гніву змушує дівчину приховувати своє положення. Це закінчується тим, що вагітність проходить без медичного нагляду. Майбутня мама замикається в собі, відчуває провину, віддаляється від оточуючих.

Зупинка інтелектуального розвитку ставить хрест на хорошій роботі і кар’єрі. Брак грошей — основна причина злочинів серед юних матерів.

Вагітність в підлітковому віці — серйозне випробування для молодої дівчини та її батьків. Вона не здатна самостійно вирішити, що робити з вагітністю. Перед нею постає болюче питання вибору - зберегти або перервати вагітність? Тому дуже важливо, щоб поруч з дівчинкою-підлітком була людина, якій вона довіряє (мама, бабуся, шкільна вчителька і т.д.), і який допоміг би їй справитися з відчуттям безвиході і прийняти правильне доросле рішення.

Щоб звести до мінімуму ускладнення, вчасно зверніться на прийом до гінеколога. Фахівець оцінить здоров’я юної матері та дитини, попередить про наслідки. Позитивне мислення збільшить шанси успішного результату.

Вчимося працювати в команді

Тимбілдінг (від англ. team – команда й building – створення, будівництво) – комплекс заходів щодо створення й зміцнення команди.

23 жовтня 2015 року з вихованцями гуртка «ТЕАТР і К» Центру дитячої та юнацької творчості ім. О. Шакала практичним психологом Сапун І.В. було проведено заняття з елементами тренінгу «Тимбілдінг».

Головною метою, яку поставила перед вихованцями психолог, було навчання працювати разом для досягнення поставлених цілей. Відповідно до цього були розроблені завдання тренінгу.

Протягом заняття вихованці активно відпочивали: естафети, конкурсні завдання, командна гра, малювання і багато рухливих ігор. Вихованці ділились: «Ці емоції, які ми відчули на собі, важко передати словами, ти відчуваєш себе частиною цілого, несеш на собі відповідальність за всю команду, злагоджено працюєш задля спільної мети, і справа навіть не у виграші – справа у взаємодії, налагодженій співпраці».

/Files/images/timbldng/9.JPG/Files/images/timbldng/1.JPG

/Files/images/timbldng/10.JPG/Files/images/timbldng/11.JPG/Files/images/timbldng/12.JPG/Files/images/timbldng/13.JPG/Files/images/timbldng/16.JPG/Files/images/timbldng/2.JPG/Files/images/timbldng/15.JPG/Files/images/timbldng/21.JPG/Files/images/timbldng/27.JPG/Files/images/timbldng/29.JPG/Files/images/timbldng/4.JPG/Files/images/timbldng/5.JPG/Files/images/timbldng/7.JPG/Files/images/timbldng/8.JPG

Психологічна служба підвищує професійну майстерність

Практичний психолог ЦДЮТ ім. О. Шакала Сапун І.В. взяла участь у 8-годинному навчальному тренінг-семінарі «Використання асоціативних карт у роботі практичного психолога, психотерапевта», який відбувся на запит працівників психологічної служби м. Олександрії 03 лютого 2015 року на базі НВО «Олександрійська гімназія ім. Т. Г. Шевченка ЗНЗ І-ІІ ступенів – школа мистецтв».

Учасники семінару отримали новий інструментарій для професійної діяльності, опановували техніки та методи роботи з асоціативними картками «КРЕАТИВ», «КРЕАТИВ-2: настрій, стани, емоції, почуття», «Креатив: 3 - Життєві ситуації та кризи», засоби їх використання під час діагностичної, корекційної, навчальної, тренінгової, консультаційної роботи.

Автор набору Юрій Анатолійович Луценко відповів на питання щодо застосування карток з дітьми з особливими потребами, особливостей інтерпретації при роботі з картками, перспективи подальшої роботи автора ідеї над серією асоціативних карток.

Перелік вправ та завдань, пропонованих у наборі карток є невичерпним та залежить від креативності, досвіду та потреб діяльності спеціаліста.

По завершенню навчання у якості підтвердження проходження навчального тренінгу практичний психолог Сапун І.В. отримала сертифікат.

/Files/images/psihologchna_slujba/SAM_1779.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/SAM_1766.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/SAM_1769.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/SAM_1758.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/SAM_1756.JPG

Підвищуємо фахову компетентність

З 2 по 4 грудня 2014 року практичним психологом ЦДЮТ ім. О. Шакала Сапун І.В. пройдено триденний тренінг-курс «Ключові аспекти допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування», проведеним за підтримкою міжнародної громадської організації «Міжнародний центр розвитку і лідерства».

Тренінг складався з трьох модулів:

  • Модуль 1 – «Допомога дітям, які пережили травму»;
  • Модуль 2 – «Допомога дітям, які мають порушення прихильності»;
  • Модуль 3 – «Дисципліна: як впоратися із проблемною поведінкою дитини».

По завершенню навчання у якості підтвердження проходження тренінгової програми практичний психолог отримала сертифікат.

/Files/images/psihologchna_slujba/Снимок.JPG

/Files/images/2.JPG/Files/images/1.JPG

/Files/images/3.JPG

Що варто знати юнацтву в непростий час

В рамках Тижня знань безпеки життєдіяльності на тему «Вогнище – це романтично, проте дуже небезпечно!» в ЦДЮТ ім. О. Шакала (10-14 листопада 2014 року) практичним психологом закладу Сапун Іриною Вікторівною у співпраці з керівником гуртка громадянського виховання Кошель Інною Григорівною в гуртках «Школа лідерів» та «Художнє різьблення» була проведена інтерактивна бесіда «Що варто знати юнацтву в непростий час».

Захід мав на меті підготовку до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій та подій, поглиблення теоретичних знань, набуття практичних умінь і відпрацювання практичних навичок, необхідних для проведення заходів з цивільного захисту.

Діти пригадували та відпрацьовували:

- правила поведінки на випадок пожежі,

- у вечірній час в темряві,

- навички поведінки у натовпі,

- в ситуації, коли сталось щось незрозуміле і потрібно знайти близьких,

- у разі появи озброєних людей,

- при оголошенні евакуації,

- у разі виникнення стрілянини поруч, на вулиці, якщо вона застала в громадському транспорті,

- в ситуації захоплення у якості заручників.

Дорослі не завжди можуть вплинути на ті події, що відбуваються в суспільстві. Але гарантовано можна навчити дітей бути обачнішими та обережнішими.

/Files/images/masov_zahodi/Психолог 1.JPG /Files/images/masov_zahodi/Школа л__дер__в 5.JPG/Files/images/masov_zahodi/Школа л__дер__в 4.JPG
/Files/images/masov_zahodi/Школа л__дер__в 2.JPG

/Files/images/masov_zahodi/Школа л__дер__в 1.JPG

/Files/images/masov_zahodi/Школа л__дер__в 3.JPG

/Files/images/masov_zahodi/Психолог 4.JPG
/Files/images/masov_zahodi/Психолог 3.JPG/Files/images/masov_zahodi/Психолог 2.JPG

/Files/images/psihologchna_slujba/Снимок 1.JPG

/Files/images/psihologchna_slujba/Снимок 2.JPG

ТИ ПОТРАПИВ У ЕКСТРЕМАЛЬНІ УМОВИ. ЩО РОБИТИ?

ПОВЕДІНКА У НАТОВПІ

Що робити?

Не піддаватись загальній паніці! Емоції змусять тебе бігти туди, куди побіжать всі, а це небезпечно для життя. Для порятунку ж потрібен здоровий глузд та самокритика, які слугують найкращими гальмами при надмірних емоціях.

Ось прості прийоми, які допоможуть не піддатись загальній паніці:

- Ніколи не приймай на віру чутки, які поширюються в натовпі. Шукай спосіб перевірити нав'язану інформацію за допомогою фактів.

- Психологічно дистанціюйся від натовпу - приймай рішення виходячи з того, що бачиш, а не з того, що чуєш!

- В жодному разі не сперечайся з роздратованим натовпом - "білих ворон" натовп знищує.

- Якщо ти відчуваєш, що "заводишся", спробуй поглянути на себе зі сторони. Як ти зараз виглядаєш, чи не смішно ти поводишся, чиї слова ти промовляєш?

- А ще швидко прийти до тями можна зробивши дуже різкий видих, боляче вщипнувши себе за руку чи прикусивши губу.

Як поводитись, якщо ти все ж опинився у тисняві ?

- Схрести руки на грудях, це допоможе вберегти ребра від можливих ударів.

- Позбудься усього, що могло б травмувати тебе (сумок, наплічника, шарфів, біжутерії, ручок та окулярів).

- У тисняві ніколи не нагинайся щоб щось підняти. Жодна річ не вартує твого життя.

- Міцно тримайся на ногах: падіння у натовпі смертельно небезпечне! Якщо можливо, притримуйся за своїх сусідів.

- Якщо ти все ж впав, то необхідно якнайшвидше встати! Для цього зіпрись на ногу та зроби різкий ривок у напрямку руху натовпу.

- Зосередься на близьких тобі людях. Досвід показує, що у паніці люди схильні втрачати зв’язки з близькими.

- Брати дитину у натовп – означає піддавати її життя смертельній небезпеці. Але якщо так трапилось, що у тебе на руках малолітня дитина, запам’ятай, що найбезпечніше місце - над головами. Відомі випадки, коли матері просто кидали своїх дітей поверх натовпу і тим самим рятували їх від смерті.

- Якщо натовп почав рухатись, необхідно слідувати у напрямку руху людей. І, як не дивно, варто притримуватись центру натовпу – тут більше можливостей та часу щоб зорієнтуватись як вибратись з складної ситуації.

І завжди пам’ятай головне правило виживання: заходячи кудись, подумай, як ти будеш звідти вибиратися.

psyua.com.ua

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ

ДІТЕЙ ВИМУШЕНИХ МІГРАНТІВ

/Files/images/psihologchna_slujba/Рисунок 2.jpg/Files/images/psihologchna_slujba/Рисунок 3.jpg/Files/images/psihologchna_slujba/Рисунок 1.jpg Події останніх місяців, що відбуваються в Україні, і вкрай складна соціально-політична ситуація в суспільстві показали необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як дітям і окремим людям, так і цілим соціальним групам.

За останніми даними Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) більше 230 тисяч чоловік стали вимушеними переселенцями.

Діти стали безпосередніми свідками подій, пов'язаних з війною: бачили танки та іншу військову техніку, бої та сутички, побиття знайомих людей, стали свідками погроз, застосування зброї, бачили вбитих і поранених. 76% дітей у віці 7-12 років і 43% дітей у віці 13-18 років відчували страх, коли ставали свідками вищеописаних подій.

У зв'язку з цим істотно підвищується роль, змінюється специфіка роботи як психологічної служби (практичних психологів та соціальних педагогів), так і фахівців з виховної роботи.

У даній ситуації посилюються тривожні настрої в суспільстві, страхи, розчарування.

Ситуацію в Україні молодше покоління бачить по-своєму. Гранати, кров і люди з пістолетами на дитячих малюнках. Діти грають в майдан і малюють війну в рідній країні. При вигляді каракулей червоним і чорним маркерами діти кажуть: «Хочеш сказати війна» - і протягують трохи перші слова.

Ні шкільні психологи, ні педагоги спеціально не підготовлені для нинішніх умов, тобто ситуація як би зовсім несподівана для нашої країни.

Незважаючи на те, що в нашому регіоні немає військових дій, педагоги так чи інакше будуть спостерігати відображення війни і в малюнках хлопців, і в довільному малюванні на дошці, і в дворових іграх.

Коли дитина позбавлена життєво необхідних соціальних і психологічних умов для нормального подальшого розвитку, вона може бути піддана так званому «соціокультурному ризику», пов'язаному з прямою загрозою для її життя. Посилення ризику може викликати психічні захворювання, порушення поведінки, що нерідко виявляється в пристрасті до алкоголю, наркотиків. Такі обставини можуть зробити дитину злочинцем або штовхнути її на самогубство (10 вересня - Всесвітній день попередження самогубства). Однак, ризик це не фатальність, і дитина може і повинна впоратися з труднощами. Але в цьому їй слід допомогти.

Гра і малювання є засобами терапії. Вони можуть доповнювати або переходити одне в одного. Важливо так само говорити з дітьми про все, що відбувається.

В ході профілактичної роботи та екстреної допомоги використовуються:

- спільні ігри;

- арт-терапія, яка допомагає дітям виплеснути всі свої негативні емоції на папір і залишити їх там, за допомогою малювання діти можуть висловити все, про що думають;

- ізотерапія на тему «Життя в яскравих фарбах»;

- нові, малознайомі Україні техніки: вправи в комплексі зі співом, малюванням, ліпленням (допомагають відновити мир і душевний спокій);

- емпатійное безоціночне слухання;

- тактильний контакт;

- самодопомога - собі і таким, як я, в такому випадку є чим зайнятися і не перебувати в стані очікування;

- казкотерапія;

- дебрифинг - форма кризової інтервенції (професійної психосоціальної допомоги, що надається особам, які зазнали тривалого порушення психічної та соціальної рівноваги ...), що являє собою особливим чином організоване обговорення в групах людей, які спільно пережили стресову ситуацію або трагічну подію. Дебрифинг не може запобігти виникненню наслідків травмуючих подій, але він перешкоджає їх розвитку, сприяє розумінню причин і пропонує дії і заходи, які полегшать процес виходу з кризи. Дебрифинг зазвичай проводитися не пізніше двох годин після травмуючої події.

Унаслідок значного числа біженців перед педагогами також стоїть завдання щодо зниження ризику виникнення таких соціально-психологічних явищ як паніка, агресія, істерика, поширення чуток, які нерідко виникають в умовах, коли люди не тільки випробовують власні труднощі, а й змушені спостерігати такі ж труднощі у тих, хто знаходиться поруч з ними.

Педагогам доведеться стикатися з низкою специфічних проблем і труднощів. До їх числа можна віднести особливості поведінки дітей, які пережили травму (недовірливість, вороже ставлення до незнайомих людей і т.д.), складності адаптації біженців до незвичайного для них соціокультурного середовища, особливості роботи з батьками дітей, специфіку взаємодії українського та російського менталітетів, вікові особливості дітей і ряд інших проблем.

Події останніх місяців показали необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як окремим людям, так і цілим соціальним групам.

Діти, їхні родини потребують психологічної, подекуди психіатричної допомоги, медичного супроводу або реабілітації, моральної підтримки. Від того, як родина переживе шок від втрати члена сім'ї, значною мірою залежатиме те, як складеться подальша доля для членів такої родини.

Душевні страждання, які пережили і переживають сім'ї Небесної сотні, загиблих військових, силовиків, Національної гвардії, жителі Одеси, цивільне населення Криму, Донбасу і всієї країни, не лікуються миттєво.

Спільними зусиллями Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, розроблено методичні рекомендації

"Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період".

Книга містить рекомендації з організації діяльності з дітьми в період переживання соціально-політичних конфліктних та постконфліктних ситуацій. Окрему увагу також приділено роботі з педагогічними працівниками та батьками.

Скористатися електронною версією зазначених методичних рекомендацій можна на сайті Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи МОН і НАПН України:

psyua.com.ua.

Наслідки шкідливих звичок

/Files/images/psihologchna_slujba/SAM_1218.JPG

/Files/images/psihologchna_slujba/SAM_1231.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/SAM_1224.JPG/Files/images/psihologchna_slujba/SAM_1209.JPG24 квітня 2014 року о 14.00 з вихованцями гуртків Центру дитячої та юнацької творчості ім. О.Шакала практичним психологом Сапун І.В. та культорганізатором Кошель І.Г. був проведений захід з метою превентивного виховання, формування впевненості у тому, що збереження здорового способу життя, уникнення форм поведінки, шкідливих для здоров’я – найефективніша профілактика ВІЛ-інфекції та СНІДу. Захід пройшов у формі ділової гри «Вміння уникати ризикованих ситуацій, шкідливих для здоров’я, - профілактика ВІЛ-інфекції». В ході гри розвивались уявлення вихованців про те, що таке ВІЛ-інфекція та СНІД, засоби передачі ВІЛ, формувались навички активної життєвої позиції, спрямованої на уникнення поведінкових ризиків.

Порушення дитячо-батьківських відносин у сім’ї.

Вплив на особистість і психічне здоров’я дитини.

Досвід роботи підтверджує факт ускладнення сьогоднішнього життя саме через спад індивідуального рівня психічного здоров'я людей. Мабуть, кожний з нас неодноразово спостерігав за роздратованим касиром у касі, коли стояв у черзі, або водієм, який нервово сигналить, або кричить на пішоходів, а можливо й сам потрапляв під вплив негативних емоцій. В навчальному закладі спостерігається емоційне «згорання» педпрацівників. І ця тенденція не є випадковістю, тому що за даними ВОЗ кожен третій мешканець України має відхилення саме у стані психічного здоров'я. Ми повинні поступово змінювати наше ставлення до оточуючого та використовувати ті доступні для нас методи та засоби, які б позитивно впливали на наше здоров'я.

Створення гармонійних відносин, благополучного психологічно комфортного клімату в родині має стати першим завданням подружжя і батьків, тому що без цього неможливе формування здорової повноцінної особистості дитини.

Відхилення у сімейних відносинах негативно впливають на формування особистості дитини, її характеру, самооцінки та інших психічних якостей особистості; у цих дітей можуть виникати різні проблеми: стан підвищеної тривожності, погіршення успішності в школі, труднощі в спілкуванні і багато інших. Вплив сім'ї на формування особистості дитини визнається багатьма педагогами, психологами, психотерапевтами, психоневрологами.

Потреба в спілкуванні з'являється в дитини з перших днів життя. Без достатнього задоволення цієї потреби збитковим стає не тільки її психічний, але і фізичний розвиток.

Припинення дитячо-батьківського контакту на тривалий час порушує природне формування багатьох якостей дітей. Оптимальні можливості для інтенсивного спілкування дитини з дорослими створює родина як за допомогою її постійної взаємодії з батьками, так і за допомогою тих зв'язків, які вони встановлюють з навколишніми (родинне, сусідське, професійне, дружнє спілкування і т.п.).

Істотний вплив на дитину має узгодженість або, навпаки, дезорганізованість подружніх відносин (і перше, і друге може бути властиво будь-якого типу сім'ї). Є дані, згідно з якими неблагонадійна сім'я негативно впливає на пізнавальну діяльність дитини, на її мовленнєвий, інтелектуальний, особистісний розвиток. Встановлено закономірність, згідно з якою діти, виховані в конфліктній сім'ї, виявляються погано підготовленими до сімейного життя, а шлюби, укладені вихідцями з них, розпадаються набагато частіше.

Конфліктна атмосфера в сім'ї пояснює ту парадоксальну ситуацію, коли «важкі» діти зростають у сім'ях з хорошими матеріальними умовами й відносно високою культурою батьків (у тому числі і педагогічною) і, навпаки, коли в погано забезпечених сім'ях у батьків з низькою освітою ростуть гарні діти. Ні матеріальні умови, ні культура, ні педагогічні знання батьків часто не здатні компенсувати виховну неповноцінність стресової, напруженої атмосфери сім'ї.

Аномалії в психічному і моральному розвитку дитини, що виникають в умовах неблагонадійних сімейних відносин, не є тільки їх наслідком. Вони можуть виникати під впливом цілої низки побічних, супутніх соціальних явищ, які нерідко стають причиною самої конфліктності або діють на неї в якості каталізаторів (негативні орієнтації батьків, їхня низька духовна культура, егоїзм, пияцтво тощо).

Емоційний стан батьків гостро сприймають діти будь-якого віку. Там, де взаємини батьків спотворені, розвиток дітей йде з відхиленням від норми. У таких умовах захмарюються або навіть втрачаються подання про світлі ідеали любові і дружби, які людина засвоює в ранньому віці на прикладі найближчих людей - батька і матері. Крім того, конфліктні ситуації ведуть до важких психічних травм. У сім'ях з ненормальними стосунками подружжя більш ніж у два рази частіше зустрічаються діти з аномаліями психіки. У осіб, які виховувалися у сім'ях, де батьки конфліктували між собою, помітно зростає масивність невротичних реакцій.

Духовний розвиток дитини багато в чому залежить від контактів, які встановлюються між батьками і дітьми. Вплив відносин батьків до дітей на особливості їх розвитку носить різноманітний характер. Отримано достатньо переконливих доказів того, що в сім'ях з міцними, теплими контактами, шанобливим ставленням до дітей активніше формуються такі якості, як доброзичливість, здатність до співпереживання, уміння вирішувати конфліктні ситуації і т.п. Дітям притаманне більш адекватне усвідомлення образу «Я», його цілісність, а, отже, і більш розвинене почуття людської гідності. Все це робить їх комунікабельними, забезпечуючи високий престиж у групі однолітків.

Існують варіанти взаємин, що заважають нормальному розвитку особистості дитини.

1. Авторитарне ставлення батьків до дітей, при якому формування потрібних якостей ускладнюється і спотворюється. Багато дослідників приходять до висновку, що особливості взаємозв'язку батьків і дітей закріплюються в їх власній поведінці і стають моделлю в їх подальших контактах з оточуючими.

2. Ставлення батьків, яке характеризується негативною емоційною забарвленістю, ранить дитину і робить більш жорстокою.

3. Оскільки дитяча свідомість схильна до односторонніх висновків і узагальнень у силу обмеженості життєвого досвіду, остільки у дитини виникають спотворені судження про людей, помилкові критерії їх взаємовідносин.

4. Грубість чи байдужість батьків дають дитині підставу вважати, що чужа людина заподіє йому ще більше прикрощів. Так виникають почуття неприязні і підозрілості, страх перед іншими людьми.

Формування особистості дитини відбувається як під безпосереднім впливом об'єктивних умов її життя в сім'ї (сімейних відносин, структури та чисельності сім'ї, прикладу батьків тощо), так і під впливом цілеспрямованого виховання з боку дорослих. Виховання активізує процес освоєння дитиною суспільно необхідних норм поведінки, чинить серйозний вплив на її здатність до сприйняття стихійних впливів навколишнього середовища, стимулює засвоєння позитивного прикладу.

Успіх свідомої виховної діяльності дорослих залежить від багатьох обставин. Вона стає ефективною в тому разі, якщо здійснюється не у відриві від реального життя батьків, а знаходить своє підтвердження в ній. Вплив на сімейне виховання надає духовна культура батьків, їх досвід соціального спілкування, сімейні традиції. Психолого-педагогічній культурі батьків належить особлива роль, вона дає можливість звузити елемент стихійності, властивий сімейному вихованню в більшій мірі, ніж будь-якій іншій його формі.

5. Особистісною особливістю молодших школярів може стати тривожність. Висока тривожність набуває стійкості при постійному незадоволенні навчанням з боку батьків. Припустимо, дитина захворіла, відстала від однокласників, і їй важко включитися в процес навчання. Якщо пережиті нею тимчасові труднощі дратують дорослих, якщо батьки весь час говорять дитині про те, що вона не зможе надолужити упущену програму, у дитини виникає тривожність, страх відстати від однокласників, залишитися на повторне навчання, страх зробити щось погано, неправильно. Той же результат досягається в ситуації, коли дитина вчиться досить успішно, але батьки очікують більшого і пред'являють нереально завищені вимоги. Через наростання тривожності і пов'язаною з нею низькою самооцінкою знижуються навчальні досягнення, закріплюється неуспіх. Невпевненість у собі призводить до ряду інших особливостей:

· бажання бездумно слідувати вказівкам дорослого;

· діяти тільки по зразках і шаблонам;

· остраху виявити ініціативу;

· формальному засвоєнню знань і способів дій;

· боязні йти до чогось нового;

· братися за нову справу;

· ставити перед собою будь-які цілі та досягати їх.

Дорослі, незадоволені падаючою продуктивністю навчальної роботи дитини, все більше і більше зосереджуються на цих питаннях в спілкуванні з нею, що посилює емоційний дискомфорт.

Виходить замкнуте коло: несприятливі особистісні особливості дитини відбиваються на її навчальній діяльності, низька результативність діяльності викликає відповідну реакцію оточуючих, а ця негативна реакція, у свою чергу, посилює сформовані в дитини особливості.

Розірвати це коло можна, змінивши установки та оцінки батьків. Батьки, концентруючи увагу на найменших досягненнях дитини, не осуджуючи її за окремі недоліки, знижують рівень її тривожності і цим сприяють успішному виконанню навчальних завдань.

6. Демонстративність - особливість особистості, пов'язана з підвищеною потребою в успіху й увазі до себе оточуючих. Джерелом демонстративності зазвичай стає недолік уваги дорослих до дітей, які відчувають себе в сім'ї закинутими, "недолюбленими".

Але буває, що до дитині проявляється достатня увага, але вона її не задовольняє в силу гіпертрофованої потреби в емоційних контактах. Завищені вимоги до дорослих пред'являються не бездоглядними, а, навпаки, найбільш розбещеними дітьми. Така дитина буде домагатися уваги, навіть порушуючи правила поведінки. ("Краще нехай лають, чим не помічають"). Завдання дорослих - обходитися без нотацій і повчань. Як можна менш емоційно робити зауваження, не звертати увагу на легкі провини і карати за великі (скажімо, відмовою від запланованого походу в цирк). Це значно важче для дорослого, ніж дбайливе ставлення до тривожної дитині.

Якщо для дитини з високою тривожністю основна проблема - постійне несхвалення дорослих, то для демонстративної дитини - недолік похвали.

7. «Відхід від реальності» спостерігається в тих випадках, коли в дітей демонстративність сполучається з тривожністю. Ці діти теж мають сильну потребу в увазі до себе, але реалізувати її не можуть завдяки своїй тривожності. Вони мало помітні, побоюються викликати несхвалення своєю поведінкою, прагнуть до виконання вимог дорослих. Незадоволена потреба в увазі приводить до наростання ще більшої пасивності, непомітності, що ускладнює і так недостатні контакти. При заохоченні дорослими активності дітей, прояві уваги до результатів їхньої навчальної діяльності і пошуках шляхів творчої самореалізації досягається відносно легка корекція їхнього розвитку.

8. Деструктивна критика дорослих має вплив на розвиток психосоматичних захворювань у дітей. Дитина починає себе гризти: «Як же я не подумав, як же я не зробив?» та інше. Лікарі говорять про виразкову хворобу шлунка, що людина «згризає» себе сама. При такій стратегії уникнення виникає безліч психосоматичних хвороб. Зокрема, виразкова хвороба шлунка, гіпертонічна хвороба з її наслідками - інфарктами, інсультами і так далі, бронхіальна астма та більше 70% всіх хвороб вважаються психосоматичними. Тобто виходить, що зовнішній конфлікт переходить всередину дитини і знаходить якийсь слабкий орган, де виникає психосоматичне захворювання або розлад.

9. Високий рівень батьківської критики впливає на особисту історію дитини, яка засвоює дану модель відносин, несе її по життю, навчаючи своїх дітей, онуків такої ж моделі. Тобто такий стиль спілкування тиражується і в наступному поколінні. І виходить якесь зачароване коло, яке сприяє ушкодженню здоров'я, ​​соціальної активності і не дає повного втілення, самореалізації, впливає ще й на майбутнє покоління.

В зв'язку з цим дуже важливо переглянути стратегії поведінки і взаємовідносин. Для цього існує психотерапевтична допомога. Людина звертається за такою допомогою, щоб ту модель, яку він засвоїв в батьківській родині, змінити на більш конструктивну.

У кризовому стані майже завжди здається, що нічого не можна змінити. Навіть, якщо це дійсно так, то все одно вихід є - людина здатна змінити своє ставлення до того, що трапилося.

Десять помилок у вихованні,
які всі коли-небудь здійснювали

Всі батьки виховують дітей в міру свого вміння і розуміння життя і рідко замислюються про те, чому в певних ситуаціях діють так, а не інакше. Однак у кожних батьків у житті бувають моменти, коли поведінка улюбленої дитини ставить у глухий кут. А може бути, самі дорослі, застосовуючи радикальні методи виховання, роблять щось таке, за що потім буває соромно. У своїх помилках Ви не самотні, всі батьки їх час від часу здійснюють. Але завжди краще вчитися на чужих помилках, не чи правда?
1. Обіцянку більше не любити «Якщо ти не будеш таким, як я хочу, я більше не буду тебе любити».
Думка батьків. Чому діти так часто сперечаються з приводу будь-якої нашого прохання? Може бути, вони роблять нам на зло. Як бути? Закликати до здорового глузду? Та вони просто не чують, що дорослі їм говорять.Погрожувати? Це більше не діє. У таких випадках використовують своєрідну козирну карту: «Тепер матуся більше не буде любити тебе». Як часто багато хто з нас каже цю фразу!
Думка психологів. Обіцянку більше не любити свого малюка - один з найсильніших методів виховання. Однак ця загроза, як правило, не здійснюється. А діти чудово відчувають фальш. Одного разу обдуривши, ви можете на довгий час втратити довіру дитини - малюк буде сприймати вас як людей брехливих.
Набагато краще сказати так: «Я буду тебе все одно любити, але твоє поведінку я не схвалюю».
2. Байдужість «Роби що хочеш, мені все одно».
Думка батьків. Навіщо напружуватися? Сперечатися, шукати аргументи, доводити щось малюкові, нервувати? Дитина сам повинен навчитися вирішувати свої проблеми. І взагалі, дитину треба готувати до дорослого життя, нехай він стане швидше самостійним. А нас залишить у спокої.
Думка психологів. Ніколи не треба показувати малюку, що Вам все одно, чим він займається. Малюк, відчувши вашу байдужість, негайно почне перевіряти, наскільки вона «справжня». І, швидше за все, перевірка буде полягати в скоєнні вчинків спочатку поганих. Дитина чекає, чи піде за провину критика чи ні. Словом, замкнене коло. Тому краще замість показного байдужості постаратися налагодити з дитиною дружні відносини, навіть якщо його поведінка вас абсолютно не влаштовує.
Можна сказати, наприклад, так: «Знаєш, у цьому питанні я з тобою абсолютно не згоден. Але я хочу допомогти тобі, бо люблю тебе. У будь-який момент, коли тобі це знадобиться, ти можеш запитати у мене поради».
3. Занадто багато суворості «Ти повинен робити те, що я тобі сказала, тому що я в домі головна».
Думка батьків. Діти повинні слухатися старших беззаперечно - це найважливіший у вихованні принцип. Дискусії тут неприпустимі. Неважливо, скільки дитині - 6 або 16 років. Дітям не можна давати поблажок, інакше вони остаточно сядуть нам на шию.
Думка психологів. Діти обов'язково повинні розуміти, чому і навіщо вони щось роблять. Занадто суворе виховання, засноване на принципах, які не завжди є показниками строгості. У разі необхідності можна сказати так: "Кажу: а ввечері ми спокійно все обговоримо - чому і навіщо».
4. Дітей треба балувати «Мабуть, я зроблю це сама. Моєму малюку це поки не по силам».
Думка батьків. Ми готові все зробити для нашого малюка, адже діти завжди повинні отримувати найкраще. Дитинство - така коротка пора, тому воно повинно бути чудовим. Повчання, невдачі, незадоволеність - в наших силах позбавити малюків від усіх труднощів і неприємностей. Так приємно знати і виконувати будь-яке бажання дитини.
Думка психологів. Розпещеним дітям дуже важко доводиться в житті. Не можна тримати єдине чадо під ковпаком батьківської любові, надалі це може призвести до багатьох проблем. Повірте, коли батьки забирають буквально кожен камінчик з дороги малюка, від цього дитина не відчуває себе щасливішими. Скоріше, навпаки - він відчуває себе абсолютно безпорадним і самотнім. «Спробуй зробити це сам, а якщо не вийде, я тобі із задоволенням допоможу», - ось один з варіантів мудрого ставлення до дочки або сина.
5. Нав'язана роль «Моя дитина - мій кращий друг».
Думка батьків. Дитина - головне в нашому житті, він такий розумний, з ним можна говорити про все. Він розуміє нас, прямо як справжній дорослий.
Думка психологів. Діти готові зробити все, щоб сподобатися своїм батькам, адже тато і мама для них найголовніші люди на світі. Малюки навіть готові зануритися в складний світ дорослих проблем, замість того, щоб обговорювати свої інтереси з однолітками. Але при цьому їхні власні проблеми так і залишаються невирішеними.
6. «Більше грошей - краще виховання».
Думка батьків. Ми дуже обмежені в коштах, тому не можемо собі дозволити навіть побалувати дитини, постійно доводиться йому у всьому відмовляти, він доношує старі речі і т.п. Словом, будь у нас більше грошей, ми були б кращими батьками.
Думка психологів. Любов не купити за гроші - звучить досить банально, але це так. Часто буває, що в сім'ях з невисоким достатком дорослі роблять все, щоб дитина ні в чому не потребував. Але ви не повинні відчувати докорів сумління за те, що не можете виконувати всі його бажання. Насправді любов, ласка, спільні ігри і проведений разом дозвілля для малюка набагато важливіше вмісту вашого гаманця. І, якщо розібратися, зовсім не гроші роблять дитину щасливою, а усвідомлення того, що він для вас самий-самий.
7. Наполеонівські плани
«Моя дитина буде займатися музикою (тенісом, живописом), я не дозволю їй упустити свій шанс».

Думка батьків. Багато дорослих мріяли в дитинстві займатися балетом, вчитися грі на піаніно або грати в теніс, але у них не було такої можливості. І тепер головна мета тат і мам - дати дітям найкращу освіту. Неважливо, якщо малюкам цього не дуже-то й хочеться, пройде час, і вони оцінять старання дорослих.
Думка психологів. На жаль, діти не завжди оцінюють зусилля батьків. І часто блискуче майбутнє, намальоване дорослими в своїй уяві, розбивається об повне небажання дитини займатися скажімо, музикою. Поки малюк ще маленький і слухається дорослих, але потім... бажаючи вирвати з клітки батьківської любові, починає виражати протест доступними їй способами - це може бути і прийом наркотиків, і просто захоплення важким роком у нічні години. Тому, заповнюючи день дитини необхідними і корисними заняттями, не забувайте залишити йому трохи часу і для особистих справ.
8. Занадто мало пещення «Поцілунок і інші ніжності не так вже й важливі для дитини».
Думка батьків. Приголубити молодшу сестричку? Яка нісенітниця! Поцілувати маму? Пообійматися з папою? Так на це немає часу. Багато дорослих вважають, що ласки в дитячому віці можуть призвести надалі до проблем в сексуальній орієнтації. Коротше, ніяких обіймів і поцілунків - є більш потрібні серйозні речі.
Думка психологів. Діти будь-якого віку прагнуть до ласки, вона допомагає їм відчувати себе улюбленими і додає впевненості у своїх силах. Але пам'ятайте, бажання приголубити має все-таки в більшості випадків виходити від самої дитини. Не нав'язуйте дітям свою любов активно - це може відштовхнути їх.
9. Ваш настрій «Можна чи ні? Це залежить від настрою».
Думка батьків. Неприємності на роботі, погані відносини в родині, як часто дорослі «випускають пар» на дитину. Багато з них впевнені, що в цьому немає нічого страшного. Досить потім запросити малюка та купити давно обіцяну іграшку, і все буде в порядку.
Думка психологів: Батьки повинні показувати малюку, що їх радують його хороші вчинки і засмучують погані. Це створить у дітей свідомлення непохитності життєвих цінностей. Коли дорослі на догоду своїм егоїзму і настрою сьогодні дозволяють щось, а завтра це ж забороняють, дитина може зрозуміти лише одне: все одно, що я роблю, головне, яка у мами настрій. Однак, якщо ви відчуваєте, що себе не переробити, краще заздалегідь домовитися з дитиною: «Отже, коли у мене гарний настрій, тобі не буде дозволено робити все, що ти захочеш. А якщо поганий - постарайся бути до мене поблажливим.
10. Занадто мало часу для виховання дитини «На жаль, у мене немає часу для тебе».
Думка батьків. Багато дорослих дуже завантажені на роботі, але кожну свою вільну хвилинку намагаються проводити з дітьми: вони відводять їх в сад і в школу, готують для них, купують все, що їм потрібно. Діти самі повинні розуміти, що у батьків просто немає часу пограти і почитати з ними.
Думка психологів. Дорослі часто забувають просту істину - якщо Ви народили дитину, треба знайти для нього час . Малюк, який постійно чує, що у дорослих немає на нього часу, буде шукати серед чужих людей споріднені душі. Навіть якщо ваш день розписаний по хвилинах, знайдіть ввечері півгодини (в цьому питанні якість важливіше кількості) посидіти біля ліжка малюка, поговоріть з ним, розкажіть казку або почийте книжку. Дитині це необхідно.

Кiлькiсть переглядiв: 1789

Коментарi

  • rtgff

    2013-11-06 15:06:31

    Прроопп...

  • Mariana

    2013-09-10 07:27:26

    That hits the target dead ceentr! Great answer! http://yhfsnoj.com [url=http://xqtqflhki.com]xqtqflhki[/url] [link=http://syqdcix.com]syqdcix[/link]...

  • Sanjay

    2013-09-10 00:19:07

    Deep thought! Thanks for cotbirnuting....

  • Alessandro

    2013-09-09 23:53:22

    Furrealz? That's maoulervsly good to know....

  • Elena

    2013-09-08 20:05:29

    Holy shiinzt, this is so cool thank you. http://achzyfsqvu.com [url=http://ixpdwaxo.com]ixpdwaxo[/url] [link=http://qcbxtaseual.com]qcbxtaseual[/link]...

  • Amy

    2013-09-08 12:32:45

    At last, somenoe who comes to the heart of it all...

  • Carli

    2013-09-08 12:00:59

    For the love of God, keep writing these arlistec....

  • Adeshewa

    2013-09-07 13:38:13

    I thuhgot finding this would be so arduous but it's a breeze!...

  • Albert

    2013-09-07 08:59:50

    All of my questions see-atdtthlnks!...

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Липень 2022 Наступна
ПВСЧПСН
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031